2024 №6 Пожоджук Д.

« 2024. № 6 (180)

Народознавчі зошити.  2024. № 6 (180).  С. 1671—1677

УДК: 39:572.9:316.347(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

«ЕТНОГРАФІЧНИЙ ОБРАЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ…» —  ВАЖЛИВЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ  ТРАДИЦІЙНО-ПОБУТОВОЇ  КУЛЬТУРИ ГУЦУЛІВ

ПОЖОДЖУК Дмитро

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1207-9388
  • доктор філософії, старший викладач,
  • Львівський національний університет ветеринарної
  • медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
  • кафедра історії України та економічної теорії,
  • вул. Пекарська, 50, 79010, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: pozhodzhuk@lvet.edu.ua

Анотація. У зв’язку з глобалізацією стрімкими темпами зміню-ється уклад життя селян. Усе більше носіїв народної куль-тури відходить у засвіти, забираючи з собою останні рудименти традиційного побуту. Це стосується не лише урбанізованих територій, але і таких важкодоступних при­родно-географічних куточків як Полісся чи Карпати. Тому опубліковані впродовж останнього десятиліття джерела традиційно-побутової культури мають неабияку вагу. Мета статті — виявити та систематизувати джерела з історії традиційно-побутової культури гуцулів, подані у серійнику «Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів». Об’єкт наукових студій — матеріали з Гуцульщини, подані у 2-му—10-му томах «Етнографічного образу сучасної України…». Предметом дослідження є географія джерельних текстів та зображувальних матеріалів видання; імена задіяних фахівців. Хронологічні межі праці зумовлені датуванням текстових та ілюстративних джерел багатотомника «Етнографічний образ сучасної України…», тому охоплюють 20-ті роки ХХ — початок ХХІ ст. Територіальні межі — населені пункти історико-етнографічної Гуцульщини та її порубіжжя. Методологія дослідження базується на історіографічному дослідницькому компоненті, порівняльному та типологічному методах.

Ключові слова: етнографія, історико-етнографічна Гуцульщина, ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, польова експедиція.

Надійшла 5.11.2024

Список використаних джерел

  • 1. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 2. Родина та культура сімейного співжиття. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. 460 с.
  • 2. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 3. Родильна обрядовість. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2016. 472 с.
  • 3. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 4. Весільна обрядовість. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2016. 656 + XXXII с.
  • 4. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 5. Поховально-поминальні звичаї та обряди. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. 448 + XVI с.
  • 5. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 6. Календарна обрядовість. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2016. 400 + XVI с.
  • 6. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експе­диційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 7. Господарські заняття, промисли та ремесла. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. 496 с.
  • 7. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 8. Культура народного харчування. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. 496 с.
  • 8. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. 944 с.
  • 9. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 10. Традиційне повсякденне та обрядове вбрання. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. 640 с.
  • 10. Презентація етнологічних видань ІМФЕ ім. М.Т. Риль­ського НАН України. URL: https://www.youtube.com/watch?v=fEZ2p2zACW8-&ab_-channel=ІМФЕ ім. М.Т.Риль­ського НАН України (дата зв. 19.09.2024).
  • 11. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Народознавча та мистецька спадщина. URL: https:// www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2445&Itemid=518 (дата зв. 19.09.2024).
  • 12. Головко О. Молоді учені ІМФЕ презентували видання «Етнографічний образ сучасної України» на «Перших карпатських етнологічних читаннях» у м. Івано[-]Франківську. URL: https://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2209&Itemid=477 (дата зв. 19.09.2024).
  • 13. Глушко М. «Етнографічний образ сучасної України…» — важливе народознавче джерело з історії тра­диційно-побутової культури бойків. Дослідження, інтерпретація та музеєфікація нерухомої спадщини та культурних ландшафтів: матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції, 12—13 жовтня 2023 р., Львів; Урич. Відп. за вип. Роман Миська. Львів: [б. в.], 2023. С. 89—92.
  • 14. Глушко М. Історико-етнографічне районування Галичини: сучасний стан. Карпати: людина, етнос, цивілізація. 2009. Вип. 1. С. 8—18.
  • 15. Макарчук С. Історико-етнографічні райони України: навч. посібн. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. 352 с.
  • 16. Етнографічний образ сучасної Гуцульщини. Ю. Бідношия та ін. Народна творчість та етнологія. 2012. № 4. С. 65—75.
  • 17. Бондаренко Г. Народна релігійність населення Верховинщини в контексті сучасної міжкультурної взаємодії. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 7—12.
  • 18. Васянович О. Сучасні метеорологічні знання та вірування гуцулів. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 13—26.
  • 19. Красиков М. Імітативна магія у звичаєвості гуцулів Вер-ховинщини. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 27—36.
  • 20. Боренько Н. Локальні особливості народного харчування у ХХ столітті на порубіжжі Гуцульщини та Покуття. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 37—48.
  • 21. Величко Т. Традиції народного харчування гуцулів Вер-ховинського району Івано-Франківської області. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 49—56.
  • 22. Маховська С. Весільна обрядовість Верховинського району Івано-Франківської області: локальна специфіка, особливості термінології, динаміка змін. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 57—64.
  • 23. Коваль-Фучило І. Похоронний обряд на Косівщині: семантика і номінація. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 65—79.
  • 24. Момот Т. Сільська молодь Івано-Франківщини: соціокультурні реалії. Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 80—82.
  • 25. Бідношия Ю. «Сплавщик — це було дуже гонорово» (до етнографії лісосплаву на Гуцульщині). Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 83—96.
  • 26. Федів І. Здобували Сибір… Народна творчість та етнологія. 2013. № 6. С. 97—103.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »