Архів
2019 рік, випуск 3 переглянути»
2013 рік, випуск 3 переглянути»
Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 253–502 DOI... переглянути»
2014 рік, випуск 5 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 55—60

УДК 347.626″192″(477.83/.86)

DOI https://doi.org/10.15407/

ПРИМУС ДО ШЛЮБУ У СІЛЬСЬКОМУ ГАЛИЦЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ  (20—30 ті рр. ХХ ст.)

ВОЙТОВИЧ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6313-9585
  • кандидатка історичних наук, доцент,
  • Львівський національний університет ветеринарної
  • медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
  • кафедра історії України та економічної теорії,
  • вул. Пекарська, 50, 79010, Львів, Україна,
  • Контакти: e mail: wojtovych@ukr.net

Анотація. Українське сільське суспільство Галичини міжвоєнного періоду, незважаючи на асиміляційну політику Другої Речі Посполитої, у повсякденному житті продовжувало керуватися нормами звичаєвого права та канонічними догмами церкви. Що стосується шлюбно-сімейної сфери, то домінуючий вплив мала Українська Греко-Католицька Церква. Саме архівні матеріали Львівської Греко-католицької митрополичої консисторії мають неабияку вагу, бо з-поміж іншого дають можливість з’ясувати різні аспекти існування української сім’ї в Галичині у 20—30-х рр. ХХ ст. Мета статті — на основі аналізу архівних та етнографічних матеріалів з’ясувати мотиви укладення ранніх та повторних шлюбів; застосування батьками примусу до шлюбу своїх дітей; показати, що відсутність почуттів любові була однією із причин домашнього насильства у сім’ї. Об’єкт наукових студій — українське сільське населення Галичини. Предметом дослідження є шлюбно-сімейні відносини, зокрема мотиви вибору подружньої пари та примушування батьками до шлюбу під впливом тяжких економічних повоєнних реалій. Хронологічні межі праці охоплюють 20—30 ті рр. ХХ ст., коли Галичина перебувала у складі Польської держави. Територіальні межі охоплюють регіони України, що в міжвоєнний період входили до складу Другої Речі Посполитої. За сучасним адміністративно-територіальним поділом це Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області. Методологія дослідження базується на застосуванні методологічного принципу історизму, а також на загальнонаукових і спеціальних наукових методах, передусім на порівняльно-історичному.

Ключові слова: Галичина, українці, сільське населення, шлюб, сім’я, примус до шлюбу, насильство.

Надійшла 31.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Пасіцька О. Соціально-економічна діяльність українців Галичини (1919—1939): (дис. … докт. іст. наук: 07.00.01 — Історія України, 07.00.02 — Всесвітня історія). Львів, 2019. 599 с.
  • 2.         Кульчицький В., Левицька І. Джерела, структура, основні положення Австрійського цивільного кодексу 1811 р. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2009. Вип. 48. С. 46—51.
  • 3.         Виздрик В. Соціально-економічні та суспільно-полiтичні процеси в галицькому селі (1919—1939): (дис. … докт. іст. наук: 07.00.01 — Історія України). Львів, 2016. 493 с.
  • 4.         Байдак М. Жінка в Галичині в умовах Першої світової війни у світлі порівняльних студій. Galicja i jej dziedzictwo. 23: Kobieta w Galicji. Nowoczesność i tradycja. 2016. S. 496—509.
  • 5.         Черчович І. Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ — початку ХХ століття. URL: https://ua moderna.com/md/cherchovych-galicia-adultery/ (дата зв. 19.09.2023).
  • 6.         Центральний державний історичний архів України у Львові (далі — ЦДІА України у Львові). Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 451. Арк. 1—27.
  • 7.         ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 375. Арк. 1—37.
  • 8.         ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 211. Арк. 1—54.
  • 9.         ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 258. Арк. 1—68.
  • 10.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 394. Арк. 1—29.
  • 11.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 360. Арк. 1—11.
  • 12.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 311. Арк. 1—18.
  • 13.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 406. Арк. 1—65.
  • 14.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 209. Арк. 1—36.
  • 15.       Онишко О. Правові наслідки позашлюбної спорідненості за сімейним правом Польщі (1918—1939 рр.). Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: серія юридична. 2016. Вип. 2. С. 52—64.
  • 16.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 506. Арк. 1—23.
  • 17.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 549. Арк. 1—66.
  • 18.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 210. Арк. 1—47.
  • 19.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 355. Арк. 1—31.
  • 20.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 223. Арк. 1—55.
  • 21.       Галько О. Традиції укладення шлюбу бойків Карпат (кінець ХІХ — перша половина ХХ століття). Етнічна історія народів Європи. 2001. Вип. 10. С. 40—44.
  • 22.       Ісаєвич Я., Федорів О. Сімейний побут. Становище жінки. URL: http://litopys.org.ua/istkult2/ikult 207.htm (дата зв. 19.09.2024).
  • 23.       Ганцкая О. Польская семья. Опыт этнографического изучения. Москва: Наука, 1986. 176 с.
  • 24.       Гошко Ю. Звичаєве право населення Українських Карпат та Прикарпаття XIV—XIX ст. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1999. 336 с.
  • 25.       Слюсар Л. Еволюція шлюбу в Україні: ХVII — початок XX сторіччя. Демографія та соціальна еко номіка. 2011. Вип. 2. С. 62—72.
  • 26.       Кашуба М. Народы Югославии. Отв. ред. Иванова Ю., Кашуба М., Красновская Н. Брак у народов Центральной и Юго-Восточной Европы. С. 82—134. Москва: Наука, 1988.
  • 27.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201. Оп. 2 а. Спр. 571. Арк. 1—18.
  • 28.       ЦДІА України у Львові. Ф. 201, Оп. 2 а. Спр. 184. Арк. 1—112.
Наші автори
Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»
Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»
Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»
Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »