« 2025. № 1 (181)

Народознавчі зошити.  2025. № 1 (181).  С. 110—118

УДК [7.072.2/.3.03.046.3:27-526.62](477)”09/17″

DOI https://doi.org/10.15407/

ЗНАЧЕННЯ ПРАЦЬ В.А. ОВСІЙЧУКА  У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНИХ ПОГЛЯДІВ НА ГЕНЕЗУ САКРАЛЬНОЇ ТРАДИЦІЇ РУСИ-УКРАЇНИ

КОМАРНИЦЬКИЙ Андрій

  • кандидат мистецтвознавства,
  • співголова іконописної майстерні «Аліпій»,член НТШ,
  • майдан св. Папи Івана Павла ІІ, 1, 79070, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: eny_andriy@ukr.net

Анотація. Статтю присвячено науковій діяльності професора Володимира Овсійчука у сфері сакральної традиції України княжої доби, з виділенням дослідницького матеріалу, присвяченого домонгольському іконопису. Праці видатного українського вченого Володимира Овсійчука з плином часу не втрачають своєї актуальності. В. Овсійчук особливу увагу звернув на дослідження сакрального мистецтва України і, зокрема, — княжої доби. Він — один із перших вчених в українській науці, хто кардинально переосмислив генезу києво-української сакральної традиції, рішуче відкинувши радянсько-російські імперські стереотипи.

Мета публікації — привернути увагу української наукової спільноти до надзвичайно важливого наукового внеску професора Володимира Овсійчука, зокрема у вивченні й дослідженнях сакрального мистецтва України княжої доби.

Методологічною основою дослідження є феноменологічний принцип у поєднанні з структурно-типологічним методом, методом мистецтвознавчого аналізу та інтерпретації. Завдання статті у процесі аналізу праці В. Овсійчука «Українське малярство Х—ХVІІІ ст: Проблеми кольору»  — висвітлити наукові досягнення вченого у сфері сакральної традиції України княжої доби, фокусуючись на домонгольському іконописі. Також, виходячи з результатів вченого, дослідимо генезу київської сакральної традиції через аналіз київської школи іконопису.

Ключові слова: домонгольський іконопис, княжа доба, генеза сакральної традиції, київська школа, деколонізація, національна традиція.

Надійшла 27.01.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Павлюк С.П. Історико-генетична та культурна несумісність українців з московитами. Народознавчі зошити. № 1 (169). 2023. С. 3—13.
  • 2.         «Бог не покинув Україну». В УКУ презентували книгу-розмову блаженнішого Святослава з польським журналістом. URL: https://ucu.edu.ua/news/bog-ne-pokynuv-ukrayinu-v-uku-prezentuvaly-knygu-rozmovu-blazhennishogo-svyatoslava-z-polskym-zhurnalistom/
  • 3.         Овсійчук В.А. Українське малярство Х—ХVIII ст. Проблеми кольору. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1996. 480 с.
  • 4.         Корсунське Благовіщення. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »