« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 559—565

УДК [75.02.03.046.3:27-526.62-144.5](477.83-25)”14/20″

DOI https://doi.org/10.15407/

ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА В ПРОЄКТІ «ТРИВОГА» ОСТАПА ЛОЗИНСЬКОГО: СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ШЕРЕМЕТА Борис

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9060-3977
  • аспірант, Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра сакрального мистецтва,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: sheremetaborysart@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена аналізу творчості львівського іконописця Остапа Лозинського. Об’єктом дослідження є проєкт «Тривога», а саме — 18 сцен живописних робіт. Предметом дослідження є стилістичні особливості, за допомогою яких визначається характерність письма автора та унікальність цієї серії. Хронологічні межі дослідження охоплюють першу чверть XXI ст. Окрема увага приділяється 2017 р. як даті написання та першої презентації, а також подальшому розвитку й переосмисленню проєкту «Тривога» після смерті автора, особливо в контексті кривавих подій повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року. Актуальність дослідження зумовлюється зростаючим інтересом до львівського іконописного середовища першої чверті XXI ст. та його провідних представників, серед яких — Остап Лозинський. Метою статті є дослідити образ Ісуса Христа у згаданому проєкті та виокремити стилістичні особливості його втілення й трактування. Основним методом дослідження є формальний аналіз, що дає змогу простежити лінійну, пластичну й кольорову структуру проєкту, у якому митець поєднує візуальну мову з наративом, пов’язаним із темою війни. Також застосовується іконографічний метод для виявлення ступеня впливу пластики народної ікони (XV—XIX ст.) на формування образної системи проєкту. Семіотичний підхід дає змогу інтерпретувати окремі знаки й символи, використані художником.

Ключові слова: Образ Христа, Остап Лозинський, Страсний цикл.

Надійшла 22.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Шеремета Б. Ідеї та причини звернення до образу Ісуса Христа в Страсному циклі авторства Богдана Сороки та Романа Зілінка. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. 2024. № 75. Т. 3. С. 126—133. 
  • 2. Шеремета Б. Символіка образу Христа в Страсних циклах Олени Кульчицької, Осипа Сорохтея, Остапа Лозинського. Вісник ЛНАМ. 2024. № 52. С. 88—104.
  • 3. Шеремета Б. Образ Ісуса Христа в Страсному циклі Юліана Буцманюка:
  • Церква Різдва Христового в Жовкві (1911—1939 РР.). Дрогобицький державний педагогічний університет. 2025. № 83. Т. 3. С. 130—137.
  • 4. Панас В. Остап Лозинський ICONART Contemporary Sacred Art Gallery. Львів, 2017. URL: https://iconart-gallery.com/uk/blog/165 (дата звернення: 08.05.2025).
  • 5. Лозинський О. Тривога, шкіц до пейзажу. ICONART Contemporary Sacred Art Gallery. Львів, 2017. URL: https://iconart-gallery.com/uk/exhibitions/by-id/145 (дата звернення: 08.05.2025).
  • 6. Барт Р. Смерть автора. Антологія світової літе ратурно-критичної думки ХХ ст. за ред. М. Зу брицької. Львів, 2002. С. 167—172. 
  • 7. Тривога. Остап Лозинський. Muzeum Archidiecezji Warszawskiej. URL: https://maw.art.pl/exhibition/trwo ga-ostap-lozinski/ (дата звернення: 08.05.2025).
  • 8. Barnett Newman. The Stations of the Cross. Lema Sa bachthani. Yale University Art Gallery. URL: https://www.google.com/search?q=https://mavcor.yale.edu/conversations/object-narratives/barnett-newman-stati ons-cross-lema-sabachthani (дата звернення: 08.05.2025).
  • 9. Rothko Chapel. URL: https://www.rothkochapel.org/ (дата звернення: 08.05.2025).
  • 10. Вернер Х. Герніка Пікассо в історичному контексті. Мистецтво та історія. 1983. № 7. С. 141—169.
  • 11. Адамс Л. Мистецтво крізь віки (3-тє вид.). Нью-Йорк: McGraw-Hill. 2007. С. 814—815.
  • 12. Давидова К.Д. Плюралізм тем та образів у творчості Юрія Соловія. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Фран ка. 2024. № 76. C. 107.
  • 13. Хомишин М. Ікона: пізнавати непізнаваного Бога, щоб віднайти. URL: http://xic.com.ua/z-isto riji-dumky/ 3-bogoslovja/468-ikona-piznavaty-nepiz navanogo-boga-shchob-vidnajty-sebe (дата звернен ня: 08.05.2025).
  • 14. Otto Pankok 2005. URL: https://artmap.com/muse um kunstpalast/exhibition/otto-pankok-2005 (дата звер нення: 08.05.2025).
  • 15. C. Cтоян. Мистецтво та війна: специфіка художніх транс формацій. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2022. № 3. C. 121.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »