« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 589—596

УДК [730.012.02:004.9]”20″

DOI https://doi.org/10.15407/

3D-ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ХУДОЖНЬО-ВИРАЖАЛЬНИХ ЗАСОБІВ СУЧАСНОЇ СКУЛЬПТУРИ

МАКСИМЧУК Олександр

  • викладач, магістр,
  • Теребовлянський фаховий коледж культури і мистецтв,
  • вул. Тараса Шевченка, 1, 48100, м. Теребовля,
  • Тернопільська обл., Україна,
  • Контакти: e-mail: olexandr.maxymchuk@gmail.com

Анотація. Проаналізовано роль 3D-технологій у трансформації художньо-виражальних засобів сучасної скульптури. Висвітлено ключові етапи розвитку цифрових інструментів у процес скульптурного моделювання, від початкового проєктування до фінальної реалізації твору. Розкрито специфіку взаємодії традиційних технік з цифровими практиками, що зумовлює появу нових форм пластичного мислення та експериментального підходу до матеріальності. Акцентовано увагу на розширенні візуально-комунікативного потенціалу скульптури завдяки інтеграції віртуальної, доповненої реальності та адитивних технологій. Досліджувана проблема є актуальною з огляду на активний розвиток міждисциплінарних зв’язків між мистецтвом і технологією, що формують нові художні парадигми у просторі публічного й музейного середовища. Метою статті є комплексний аналіз впливу 3D-технологій на еволюцію образної мови сучасної скульптури. Джерелами стали наукові публікації з теорії мистецтва, результати художніх практик сучасних авторів, дані виставкової діяльності та приклади цифрового скульптурного виробництва. Об’єктом дослідження є сучасна скульптура, а предметом — 3D-технології як інструмент художньої виразності. Методологія дослідження базується на принципах міждисциплінарності, порівняльного аналізу, інтерпретації візуального образу, систематизації та узагальнення.

Ключові слова: 3D-моделювання, 3D-друк, 3D-тех но логії, скульптура, комп’ютерна графіка, анімація, про те зу вання, візуалізація.

Надійшла 3.06.2025

Список використаних джерел

  • 1. Сергій Щербаков, Наталія Ревенок. Вплив технологій доповненої реальності на сприйняття творів скульптури у виставковому просторі, збірник наукових праць, українська академія мистецтв. Київ, 2023. С. 200.
  • 2. Sutherland I.E. Sketchpad, a man-machine graphical communication system. Massachusetts Institute of Technology; Department of Electrical Engineering. 1963. P. 176.
  • 3. Андрощук Г.О. 3D-друк в епоху інноваційних технологій: проблеми регулювання. Інтелектуальна власність в Україні. № 5. 2016. С. 69, 70.
  • 4. Сучасні адитивні технології та 3D друк. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Проблеми удосконалювання електричних машин і апаратів. Теорія і практика. № 1. 2019. С. 74.
  • 5. Parke F.I. Computer generated animation of faces. Proceedings of the ACM annual conference. Vol. 1. 1972.
  • 6. Струтинська О.В. Сучасний стан і перспективи розвитку технологій тривимірного моделювання та друкування. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Київ, 2018. Вип. 20 (27). С. 88—94.
  • 7. Fetter W. The Art Machine. The Journal of Commercial Art & Design. Vol. 4. № 2. 1962. P. 36.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »