« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 702—706

УДК 81:930-057.4Сапеляк

DOI https://doi.org/10.15407/

ОКСАНА САПЕЛЯК І СУЧАСНА ІСТОРИЧНА НАУКА: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • Scopus ID: 57221646131
  • Web of Science Researcher ID: ABI-7728-2020
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасности,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет 
  • «Львівська політехніка», катедра української мови
  • Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена ювілейною датою — 80-річчям від дня народження кандидатки історичних наук, старшої наукової співробітниці Оксани Адамівни Сапеляк. Це визначна подія, яка дає нагоду підсумувати її науковий шлях, оцінити вагомий внесок у розвиток української історичної науки загалом та етнології зокрема, а також вшанувати її здобутки в контексті національної гуманітаристики. Об’єктом дослідження є основні етапи наукової діяльности Оксани Сапеляк, які свідчать про її методологічну послідовність, глибоке розуміння теми своїх досліджень та широту наукових інтересів. Предметом дослідження є наукова спадщина вченої в таких напрямках, як вивчення історичної пам’яти, традиційної культури, трансформаційних процесів у повсякденному житті українців XX—XXI ст., а також її внесок у розвиток усної історії, етноісторичних студій та міждисциплінарного підходу в гуманітаристиці. Мета статті полягає у висвітленні багатогранної наукової діяльности О. Сапеляк — вченої, яка поєднує в собі історика, етнолога, науковця та організатора науки, що активно формує напрям сучасної історичної думки в Україні. Джерельну базу дослідження становлять наукові публікації Ювілярки, архівні матеріали, відгуки колег, а також огляди наукових конференцій та міждисциплінарних проєктів, у яких вона брала участь. У процесі аналізу використано переважно історико-культурологічний, порівняльно-типологічний, біографічний методи, а також елементи дискурсивного та інтердисциплінарного підходів.

Ключові слова: Оксана Сапеляк, історична наука, етнологія, усна історія, повсякденність, Інститут народознавства НАН України.

Надійшла 21.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Никорак О. Її життєве кредо. Народознавчі зошити. 2015. № 2 (122). С. 344—348.
  • 2. Виноградська Г. У творчій співпраці. Народознавчі зошити. 2015. № 2 (122). С. 349—352.
  • 3. Кирчів Р. Дорога в науку. Оксана Денисовець-Сапе ляк: Біобібліографічний покажчик. Уклад. В. Яблонська. Львів, 2010. C. 5—8.
  • 4. Оксана Денисовець-Сапеляк: Біобібліографічний по каж чик. Уклад. В. Яблонська. Львів, 2010. 128 с.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »