« 2025. № 3 (183)

Народознавчі зошити. 2025. № 3 (183). С. 702—706

УДК 81:930-057.4Сапеляк

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.03.702

ОКСАНА САПЕЛЯК І СУЧАСНА ІСТОРИЧНА НАУКА: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСТВО

ДЯКІВ Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
  • Scopus ID: 57221646131
  • Web of Science Researcher ID: ABI-7728-2020
  • кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасности,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • старший викладач, Національний університет 
  • «Львівська політехніка», катедра української мови
  • Інституту гуманітарних та соціальних наук,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: d.v.m.1029@gmail.com

Анотація. Актуальність теми зумовлена ювілейною датою — 80-річчям від дня народження кандидатки історичних наук, старшої наукової співробітниці Оксани Адамівни Сапеляк. Це визначна подія, яка дає нагоду підсумувати її науковий шлях, оцінити вагомий внесок у розвиток української історичної науки загалом та етнології зокрема, а також вшанувати її здобутки в контексті національної гуманітаристики. Об’єктом дослідження є основні етапи наукової діяльности Оксани Сапеляк, які свідчать про її методологічну послідовність, глибоке розуміння теми своїх досліджень та широту наукових інтересів. Предметом дослідження є наукова спадщина вченої в таких напрямках, як вивчення історичної пам’яти, традиційної культури, трансформаційних процесів у повсякденному житті українців XX—XXI ст., а також її внесок у розвиток усної історії, етноісторичних студій та міждисциплінарного підходу в гуманітаристиці. Мета статті полягає у висвітленні багатогранної наукової діяльности О. Сапеляк — вченої, яка поєднує в собі історика, етнолога, науковця та організатора науки, що активно формує напрям сучасної історичної думки в Україні. Джерельну базу дослідження становлять наукові публікації Ювілярки, архівні матеріали, відгуки колег, а також огляди наукових конференцій та міждисциплінарних проєктів, у яких вона брала участь. У процесі аналізу використано переважно історико-культурологічний, порівняльно-типологічний, біографічний методи, а також елементи дискурсивного та інтердисциплінарного підходів.

Ключові слова: Оксана Сапеляк, історична наука, етнологія, усна історія, повсякденність, Інститут народознавства НАН України.

Надійшла 21.05.2025

Список використаних джерел

  • 1. Никорак О. Її життєве кредо. Народознавчі зошити. 2015. № 2 (122). С. 344—348.
  • 2. Виноградська Г. У творчій співпраці. Народознавчі зошити. 2015. № 2 (122). С. 349—352.
  • 3. Кирчів Р. Дорога в науку. Оксана Денисовець-Сапе ляк: Біобібліографічний покажчик. Уклад. В. Яблонська. Львів, 2010. C. 5—8.
  • 4. Оксана Денисовець-Сапеляк: Біобібліографічний по каж чик. Уклад. В. Яблонська. Львів, 2010. 128 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »