Архів
2017 рік, випуск 5 переглянути»
2018 рік, випуск 3 переглянути»
2011 рік, випуск 4 переглянути»
Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 825-1150 DOI... переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 821—824

УДК 688.72:(069.5:39)](477/83-25)

DOI https://doi.org/10.15407/

ІГРАШКА В ЕТНОГРАФІЧНІЙ ЗБІРЦІ МУЗЕЮ ІМЕНІ ДІДУШИЦЬКИХ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Колекціонування стало одним з характерних проявів вагомості місії іграшки у культурі й, зокрема, у вихованні та навчанні. Збирання іграшок не лише для продажу або обміну, а й для вирішення фахових завдань — виховних, культурно-інформаційних, педагогічних, формувалося та переростало у професійну діяльність поступово, пройшло шлях від приватних колекцій та тематичних виставок у вже існуючих музеях іншого профілю до створення спеціальних Музеїв іграшки у різних країнах світу. Мета статті— висвітлити передумови появи іграшки у Музеї імені Дідушицьких, яка згодом, у 1940-му році, була передана до Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної академії наук України (Львів) — далі МЕХП ІН НАН України. Об’єктом дослідження є історичні й культурні передумови формування збірки Музею імені Дідушицьких, а предметом — артефакти цієї збірки.

Джерельну базу склали збірка іграшки МЕХП ІН НАН України, матеріали архіву Інституту народознавства НАН України. 

Історичний метод застосовано для з’ясування передумов формування збірки іграшки у Музеї імені Дідушицьких та виявлення впливу на нього суспільно-економічних чинників. Методом мистецтвознавчого аналізу визначено художню цінність пам’яток іграшки зі збірки Музею імені Дідушицьких.

Ключові слова: культура, мистецтво, етнографія, музей, виставка, збірка, іграшка.

Надійшла 29.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Програма Етнографічної виставки у Тернополі. Діло. 1887. № 49.
  • 2.         Гнатюк В. Слово на часі. Діло. 1909. № 199. 
  • 3.         На виставку до Коломиї. Діло. 1912. № 208.
  • 4.         Герус Л.М. Українська народна іграшка. Львів, 2004. 264 с.: іл.
  • 5.         Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 1. Од. зб. 2.
  • 6.         Івашків Г. Гончарство Покуття: осередки, майстри, ти по логія та художні особливості виробів. Народознавчі зошити. 2017. № 3. С. 646—675.
Наші автори
Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»
Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»
Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»
Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »