« 2025. № 4 (184)

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 956—968

УДК 75.052:27-565.5]:[726:27-523.4](477.85-22)

DOI https://doi.org/10.15407/

СТРАСНИЙ ЦИКЛ В СТІНОПИСІ НАВИ ВОЗНЕСЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ В ЛУЖАНАХ

САДОВА-МАНДЮК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3863-3482
  • кандидат мистецтвознавства, викладачка,
  • Львівський фаховий коледж
  • декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша,
  • вул. Снопківська, 47, Львів, 79011, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksanasadova@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена дослідженню розписів церкви Вознесіння Господнього в Лужанах (Чернівецька обл.), що датуються XV ст. За багатьма ознаками це настінне малярство співзвучне з тогочасними стінописами християнських храмів візантійського та поствізантійського періодів. З кінця ХІХ ст. церква та її розписи були в полі зору науковців і краєзнавців, але вивчати їх комплексно було неможливо, оскільки більша частина малярства була забілена. В останні десятиліття, завдяки проведеній реставрації, відкрилась можливість їхнього дослідження. З’явились наукові статті, що стосувались малярства нартексу, де зберігся ктиторський портрет і за яким увесь стінопис храму датується XV ст. Проте відмінність між малярством нартексу та нави, окреслює принаймні два різних періоди розпису, який виконувався різними групами майстрів. Тому актуальним є вивчення технологічних, іконографічних та стилістичних особливостей стінопису нави, а згодом і вівтаря. Це дозволить провести їхній порівняльний аналіз з розписом нартексу і уможливить уточнення періодизації і датування настінного малярства храму. 

Стінопис лужанської церкви зберігся не повністю, але збережені сцени, передовсім Страстей Христових, дозволяють частково збагнути задум замовників і виконавців малярства. 

Метою статті є пошук іконографічних аналогів Страсного циклу, адаптація зображень до архітектури, визначення шляхів поширення певних типів тощо. Дослідження ґрунтується на мистецтвознавчому аналізі, описовому і компаративному методах

Ключові слова: Лужани, Страсний цикл, іконографія, стінопис, монументальне малярство, розписи.

Надійшла 12.07.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Dan D. Lujenii. Biserica, proprietarii moșiei și locuitorii lui. Cernăuți, 1893.
  • 2.         Romstorfer K.A. Bildende Kunst. Die Österreichisch-ungarische Monarchie in Wort und Bild. Bukowina. Wien, 1899. P. 409—458.
  • 3.         Sprawozdania z posiedzeń Komisyi Historyi Sztuki za czas od 1 stycznia do 31 grudnia 1907 roku. Sprawozdania Komisyi do Badania Historyi Sztuki w Polsce. Kraków, 1913. T. 9. Z. 1—4. P. CXXXIX.
  • 4.         Ştefănescu I.D. L’évolution de la peinture religieuse en Bucovine et en Moldavie depuis les origines jusqu’au XIXe siècle. Paris, 1928. P. 90—91.
  • 5.         Balş G.I. Biserica din Lujeni. II. Introducerea pridvorului în planul bisericilor moldoveneşti. ARMSI. XI. Bucureşti, 1930. 
  • 6.         Grigoraş N., Caproşu I. Biserici şi Mânăstiri vechi din Moldova. Bucureşti, 1968. Р. 25—28.
  • 7.         Логвин Г.Н. Украина и Молдавия. Справочник-путеводитель. Лейпциг, 1982. 493 с.
  • 8.         Памятники градостроительства и архитектуры Украинской CCP. Т. 4. Киев: Будівельник, 1986.
  • 9.         Ciobanu C.I. Biserica din Lujeni: istoria cercetării monumentului și specificul programului iconografic. Ars Transsilvaniae. Bucarest, 2011. XXI. P. 5—14.
  • 10.       Dragnev E. Programul iconografic al pronaosului bisericii înălţării de la Lujeni. Schola. Ars. Historia: in honorem Tereza Sinigalia, la 45 de ani de activitate ştiinţiică. Pătrăuţi: Heruvim, 2014. P. 87—128.
  • 11.       Kruk M.P. Biserica ortodoxă din Lujeni. Schola. Ars. Historia: in honorem Tereza Sinigalia, la 45 de ani de activitate ştiinţiică. Pătrăuţi: Heruvim, 2014. P. 129—152.
  • 12.       Documenta Romaniae historica. A. Moldova. Vol. ІI (1449—1486). București, 1976.
  • 13.       Millet G. Recherches sur l’iconographie de l’Evangile aux XIVe, XVe et XVIe siècles d’après les monuments de Mistra, de la Macédoine et du mont Athos. Paris, 1960. 809 p.
  • 14.       Derbes A. Picturing the passion in late Medieval Italy: narrative painting, Franciscan ideologies, and the Levant. New York: Cambridge University Press, 1996. 270 p.
  • 15.       Mango C., Hawkins E.J.W. The Hermitage of St. Neophytos and Its Wall Paintings. Dumbarton Oaks Papers. Vol. 20. 1966. P. 119—206.
  • 16.       Джурич В. Византийские фрески. Средневековая Сербия, Далмация, славянская Македония. Москва: Индрик, 2000. 592 с. 
  • 17.       Йорданов С. Скалният монастир Свети Архангел Михаил при село Иваново. Варна: Славена, 2009. 127 с.
  • 18.       Millet G. Monuments de l’Athos relevés avec le concours de l’armée française d’Orient et de l’Ecole française d’Athènes. V. 1. Les Peintures. Album. Paris, 1927. 264 pl.
  • 19.       Zarras N. The Passion Cycle in Staro Νagoričino. Jahr buch der Österreichischen Byzantinistik. Wien, 2010. 60. P. 181—213.
  • 20.       Réau L. Iconographie de l’art chrétien. T. ІІ. Iconographie de la Bible i Nouveau Testament. Paris: Presses Universitaires de France, 1957. 769 p.
  • 21.       Todić B. Старо Нагоричино. Belgrade: Srpska akademija nauka i umetnosti, 1993. 248 p.
  • 22.       Różycka-Bryzek A. Bizantyńsko-ruskie malowidła ścienne w kaplicy Świętokrzyskiej na Wawelu (1470). Studia do dziejów Wawelu. 1968. 3. Р. 175—293.
  • 23.       Todić B. Serbian Medieval Painting: The Age of King Milutin. Belgrade: Draganić, 1999. 393 p.
  • 24.       Derbes A. Images East and West: The Ascent of the Cross. The Sacred Image, East and West, Urbana — Chicago: University of Illinois Press, 1995. P. 110—131, 270—279.
  • 25.       Schiller G. Iconographie of Christian Art. Vol. 2. The Passion of Jesus Christ. NY: Graphic society LTD, 1972. 692 p.
  • 26.       Zarras N. New Testament Cycles in Middle and Late Byzantine Church Decoration. Narrating the Sacred Story. The New Testament in Byzantium. Washington D.C.: Dumbarton Oaks, 2016. P. 239—275.
  • 27.       Epstein Α.W. Τοkali Kilise. Tenth-century metropolitan art in Byzantine Cappadocia. Dombarton Oaks studies. 22. Washington, D.C. 1986. 90 p.: 140 il.
  • 28.       Sinkević I. The Church of St. Panteleimon at Nerezi. Architecture, Programme, Patronage. Wiesbaden: Reichert Verlag, 2000. 209 p.
  • 29.       Millet G. Monuments byzantins de Mistra; matériaux pour l’étude de l’architecture et de la peinture en Grèce aux XIVe et XVe siècles. Paris: E. Leroux, 1910. 353 p.
  • 30.       Weitzmann K. The Origin of the Threnos. Essays in honor of Erwin Panofsky. New York: New York University Press, 1961. Vol. 1. Р. 476—490.
  • 31.       Maguire H. Art and Eloquence in Byzantium. Princeton New Jersey: Princeton University Press, 1994. 148 p.
  • 32.       Hadermann-Misguich I. Kurbinovo. Les fresques de Saint-Georges et la peinture byzantine du XIIe siècle. 2 vol. Bruxelles: Éditions de Byzantion, 1975. Vol. 2. 128 p.
  • 33.       Kartsonis A.D. Anastasis: The Making of an Image. Princeton: New Jersey, 1986. 265 p.
  • 34.       Weitzmann K. Aristocratic Psalter and Lectionary. Record of the Art Museum Princeton University, 1960. Vol. 19/1. Р. 98—107.
  • 35.       Millet G. Mosaiques de Daphni. Adoration des mages. Anastasis. Monuments et mémoires de la Fondation Eugène Piot. Paris, 1895. T. 2. Fasc. 2. P. 197—214l.
Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »