2025 рік, випуск 4

Народознавчі зошити. 2025. № 4 (184). С. 7731060

DOI https://doi.org/10.15407/nz2025.04

Ювілеї

БОКОТЕЙ Андрій
ВОЛОДИМИР ДІДУШИЦЬКИЙ. НА ПОШАНУ 200-ЛІТТЯ

775—784

ГОРБАНЬ Ірина
ЕТНОГРАФІЧНА ЗБІРКА МУЗЕЮ ІМ. ДІДУШИЦЬКИХ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ

785—799

ІВАШКІВ Галина
ЗБІРКА ГУЦУЛЬСЬКОЇ КЕРАМІКИ ХІХ СТ. У МУЗЕЇ ІМЕНІ ДІДУШИЦЬКИХ: ФОРМУВАННЯ, ОСЕРЕДКИ, МАЙСТРИ, ФОРМА ТА ДЕКОР

800—820

ГЕРУС Людмила
ІГРАШКА В ЕТНОГРАФІЧНІЙ ЗБІРЦІ МУЗЕЮ ІМЕНІ ДІДУШИЦЬКИХ

821—824

КУЦЕНЯК Оксана, ФИЛИПЧУК Галина
АРХЕОЛОГІЧНІ ПРЕДМЕТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З РОДИНОЮ ВОЛОДИМИРА ДІДУШИЦЬКОГО У ФОНДОВІЙ ГРУПІ «АРХЕОЛОГІЯ» ЛЬВІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ

825—830

КУШНІР Віталій
ЕТНОГРАФІЯ У МУЗЕЙНОМУ ТА СУСПІЛЬНОМУ ПРОСТОРІ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ.

831—840

СОБУЦЬКА Любава
КОЛЕКЦІЯ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ВОЛОДИМИРА ШУХЕВИЧА У ЗБІРЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ У ЛЬВОВІ ІМЕНІ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО. До 110-ї річниці від дня смерті Володимира Шухевича

841—850

ПИСКОР Леся, ФЕДІВ Ірина
КОЛОМИЙСЬКА ГОНЧАРНА ШКОЛА ЯК КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН: ІСТОРІЯ, СПАДЩИНА, МУЗЕЙНА КОЛЕКЦІЯ

851—864

ТАРАС Ярослав, РАТУШИНСЬКИЙ Назар
АРХІТЕКТУРНО-ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ЛЬВІВСЬКИХ ПАСАЖІВ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПРОСТОРУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

865—882

РАДОВИЧ Роман
ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ СПОРУДЖЕННЯ СТІН ЖИТЛА НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ (Частина 1. Дерев’яна хата)

883—899

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся
«ТОМУ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ НА ВСЯКИЙ ЧАС ПОМАГАЙ»: ТРАНСФОРМАЦІЯ УЯВЛЕНЬ ПРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ У ЧАСІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

900—919

БАРАН Зоя, СИПКО Богдана
РЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА ФРАНЦІЇ «ДОБИ РЕВОЛЮЦІЙ» У КОНТЕКСТІ БОРОТЬБИ ПРОТИ КОМУНІТАРИЗМУ

920—929

ШМАГАЛО Ростислав
ГЕРОЇКА ВІЙНИ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ БІДНЯКА. До 95-річчя від дня народження

930—938

БАБІЙ Надія
МИСТЕЦЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ І САМОІДЕНТИЧНІСТЬ ОПАНАСА ЗАЛИВАХИ У СВІТЛІ НОВИХ ДЖЕРЕЛ ТА СПОГАДІВ СУЧАСНИКІВ

939—947

ДУНДЯК Ірина, СЕМЧУК Леся
КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІ ОСОБЛИВОСТІ КОРОНАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ: КОРОНАЦІЯ ІКОНИ МАТЕРІ БОЖОЇ СТАНИСЛАВІВСЬКОЇ

948—955

САДОВА-МАНДЮК Оксана
СТРАСНИЙ ЦИКЛ В СТІНОПИСІ НАВИ ВОЗНЕСЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ В ЛУЖАНАХ

956—968

ЩЕРБАНЬ Анатолій, ВЕКЛЕНКО Віктор
ХРЕСТИ НА УКРАЇНСЬКИХ СВОЛОКАХ РАННЬОМОДЕРНОЇ ДОБИ

969—978

ОГОНОВСЬКА Софія
МИСТЕЦЬКИЙ НОНКОНФОРМІЗМ ТА СТАНОВЛЕННЯ СВОБОДИ ТВОРЧОСТІ В УКРАЇНІ (1960—1990-ТІ РОКИ)

979—989

КУЗЬМЕНКО Оксана
ТЕКСТУАЛІЗАЦІЯ АВТОБІОГРАФІЧНОЇ ОПОВІДІ «ПРО ПОЧАТОК ВІЙНИ»: ОСОБЛИВОСТІ ДОФОЛЬКЛОРИЗАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

990—1003

ШАЛАК Оксана
НАЧЕРК ПРО НАУКОВУ СПІВПРАЦЮ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО І БОРИСА ГРІНЧЕНКА

1004—1010

ТАРАС Ярослав
ПРОФЕСОР РОМАН КИРЧІВ У МОЇЙ ПАМ’ЯТІ: ЛЮДСЬКИЙ ВИМІР (ДО 95-РІЧЧЯ ВЧЕНОГО)

1011—1018

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »