« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1188—1198

УДК 75.036:7.038.53(477)(4)”1950/1970″

DOI https://doi.org/10.15407/

КОЛАЖНІ ТА ФАКТУРНІ СТРАТЕГІЇ КАРЛА ЗВІРИНСЬКОГО У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МИСТЕЦЬКОМУ КОНТЕКСТІ 1950—1970 Х РОКІВ

КУШНІРУК Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8721-0865
  • незалежна дослідниця, мистецтвознавиця, кураторка,
  • Контпакти: е-mail: nk1016659@gmail.com

Анотація. Метою статті є виявити й проаналізувати джерела формування колажних та фактурних стратегій Карла Звіринського у контексті європейського модернізму 1950—1970-х рр., простежити шляхи адаптації цих прийомів в умовах радянської України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю глибшого осмислення феномену української абстракції окресленого періоду у взаємодії з європейським мистецтвом, а також потребою реконструкції тих художніх каналів, через які модерністські ідеї проникали в радянський культурний простір. Звернення до колажу й асамбляжу як складників авторської мови К. Звіринського відкриває нові перспективи для інтерпретації українського мистецтва другої половини ХХ ст. у світовому вимірі. Показано, що формування абстрактної мови митця відбувалося у складній взаємодії локальних галицьких традицій та міжнародних художніх течій.

Методологічну основу дослідження становить поєднання історико-мистецтвознавчого аналізу з методами іконології, формального та порівняльного аналізу. Аналіз спрямований на виявлення паралелей між творчістю К. Звіринського та практиками європейського модернізму, зокрема авангарду й неоавангардних течій. Важливою є також герменевтична перспектива, структуралізм та концепція «археології знання» М. Фуко, що дає змогу трактувати його фактурні пошуки як вияв духовного досвіду та культурної пам’яті. Наукова новизна дослідження полягає у введенні спадщини митця до ширшого європейського мистецького дискурсу та в інтерпретації його абстракції як практики пам’яті та духовної рефлексії.

Ключові слова: Карло Звіринський, абстракція, колаж, фактура, модернізм, нонконформізм, культурна пам’ять, авангард, українське мистецтво ХХ століття.

Надійшла 4.09.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Звіринський К. Все моє малярство — то молитва: спогади, інтерв’ю, роздуми, статті. Упоряд., передмова, комент. Х. Звіринська-Чабан. Львів: Манускрипт, 2017. 280 с.
  • 2.         Мисюга Б. Герметичне коло Карла Звіринського: альбом-монографія. Передмова В. Корсак. Луцьк; Львів: МСУСК; ЛНАМ; Коло, 2019. 280 с.: іл.
  • 3.         Павельчук І. Витоки абстрактної творчості Карла Звіринського. Сучасне мистецтво. 2009. Вип. 6. С. 366—370.
  • 4.         Бендюк М. Спогади про вчителя — Володимира Антоновича Овсійчука. Народознавчі зошити. 2024. № 6 (180). С. 1393—1396.
  • 5.         Кушнірук Н. «Одне яблуко Сезанна варте більше, ніж увесь ваш соцреалізм». Інакомислення Карла Звіринського в межах тоталітарної системи. URL: https://litopys.info/articles/odne-yabluko-sezana-varte-bilshe-nizh-uves-vash-sotsrealizm-inakomyslennya-karla-zviryn skogo-v-mezhah-totalitarnoyi-systemy-natalya-kushniruk/ (дата звернення: 22.08.2025).
  • 6.         Krauss R. The Originality of the Avant-Garde and Other Modernist Myths. Cambridge: MIT Press, 1985. 307 p.
  • 7.         Фуко М. Археологія знання. Пер. з фр. В. Шовкун. Київ: Основи, 2003. 326 с.
  • 8.         Błotnicka-Mazur E. (2017). The Image of Art Between Ideology and Modernity. Elbląg Biennales of Spatial Forms in 1960’s Poland. ARTis ON. № 9. Lisbon: Uni versity of Lisbon. P. 97—106.
  • 9.         Kohen A. Giorgio Morandi’s Beloved Still Lifes Have Unsettling Ties to 20th Century Fascism. URL: https://www.artsy.net/article/artsy-editorial-giorgio-morandis-beloved-lifes-unsettling-ties-20th-century-fascism (дата звернення: 02.09.2025).
  • 10.       Каталог втрачених експонатів Національного музею у Львові. Київ; Львів, 1996. 299 c.
  • 11.       Овсійчук В. Інтерв’ю. 2015 р. URL: https://www.youtube.com/watch?v=VvUatEG7b0U (дата звернення: 03.08.2025).
  • 12.       Rajmund Ziemski. URL: https://molskigallery.com/kolek cjaa/rajmund-ziemski (дата звернення: 03.09.2025).
Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »