« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1199—1209

УДК 76:7.04:2-135-055.2:929А.Бокотей

DOI https://doi.org/10.15407/

ОБРАЗ ЖІНКИ У ГРАФІЧНИХ РОБОТАХ АНДРІЯ БОКОТЕЯ 60-Х РОКІВ ХХ СТ.: ВИЗНАЧЕННЯ ХУДОЖНІХ ДОМІНАНТ

СМАКОВА Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7226-1793
  • викладачка, аспірантка,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього скла,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: lyudmila_smakova@lnam.edu.ua

Анотація. Розглянуто маловивчені ранні графічні твори Андрія Бокотея 1960-х рр., зокрема опрацьовано образ жінки. Окрім того, окреслено соціально-історичний контекст 1960-х рр. в УРСР, неформальну школу Карла Звіринського та звернення до народної традиції. Відсутність глибинного мистецтвознавчого аналізу обраних робіт у сучасному науковому просторі зумовила актуальність дослідження. Приділяється увага трьом основним типам зображення жінки у графічних роботах А. Бокотея: жінка в побутовому просторі, натурниця як художній об’єкт та члени родини. Метою дослідження є визначення художніх домінант у графічних роботах А. Бокотея 1960-х рр. У науковій роботі використані такі методи: компаративний, формальний, іконографічний, стилістичний, контекстуальний та типологічний. Проведений аналіз дає змогу виявити художні домінанти в образі жінки у графіці А. Бокотея: лаконізм, декоративність, психологічну глибину та експресивну узагальненість форми. Дослідження підтвердило, що в графіці А. Бокотея помітний синтез впливів школи К. Звіринського та експресіоністичних тенденцій Р. Сельського. Це виражається у відмові від реалістичних канонів на користь формального спрощення, роботі з лінією та площиною. Вперше системно проаналізовано та опубліковано архівні матеріали, що дає змогу заповнити прогалину в дослідженні творчості А. Бокотея, львівської графіки 1960-х рр. та допомогти у подальшому аналізі творчого феномену митця.

Ключові слова: творчість Андрія Бокотея, львівська графіка, образ жінки, композиція, стилістика, іконографія, художньо-образні домінанти.

Надійшла 8.09.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Лагутенко О. Graphein. Графіки: нариси з історії української графіки ХХ століття. Київ, 2007. 168 с.: іл. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&S21CNR=20&S21P03=FF=&S21STR=ukr0004970 (дата звернення: 31.06.2025).
  • 2.         Яців Р. Львівська графіка 1945—1990. Традиції та новаторство. Київ: Наукова думка, 1992. 120 с.
  • 3.         Ваврух М. Львівська графіка другої половини 1960-х — початку 1970-х рр. через призму національної самоідентифікації та її вплив на покоління митців кінця ХХ — початку ХХІ ст. Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 508—515. ISSN 1028-5091.​ URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2018-2/31.pdf (дата звернення: 21.04.2025).
  • 4.         Сом-Сердюкова О. Карло Звіринський та його «підпільна академія»: рефлексії культурної пам’яті. АРТ-платФОРМА. 2020. Т. 2. № 2. С. 117—137. DOI: https://doi.org/10.51209/platform.2.2.2020.117-137 (дата звернення: 02.08.2025).
  • 5.         Братюк Н. Експресіоністичні тенденції 1960-х рр. у творчості вихідців зі школи Карла Звіринського: Петра Марковича та Зеновія Флинти. Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 892—906. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2020.04.892 (дата звернення: 02.08.2025).
  • 6.         Матковська І. (2017). Вплив світоглядних і мистецьких засад Романа Сельського та Карла Звіринського на формування творчої особистості Зеновія Флінти. ВІСНИК Львівської Національної Академії Мистецтв. № 31. С. 284—294. URL: https://doi.org/ 10.5281/zenodo.573925
  • 7.         Мисюга Б. Герметичне коло Карла Звіринського. Дрогобич: Коло, 2019. 279 с.
  • 8.         Федорук О. Маестро художнього скла Андрій Бокотей: монографія. Київ: Либідь, 2008. 320 с.
  • 9.         Сидоренко В. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: розвиток візуального мистецтва України ХХ—ХХІ століть. Київ: ВХ [студіо], 2008. 188 с. URL: https://www.mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-images/pdfs/Sydorenko.pdf (дата звернення: 21.04.2025).
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »