« 2025. № 5 (185)

Народознавчі зошити.  2025. № 5 (185).  С. 1242—1249

УДК 739(=1.23)(477.85/.87):94:008(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

МАЙСТЕРКЛАС З ГУЦУЛЬСЬКОГО МОСЯЖНИЦТВА ЯК ФОРМА ЗБЕРЕЖЕННЯ І РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ТРАДИЦІЇ

ГОРОДЕЦЬКИЙ Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3283-3966
  • аспірант, Карпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника, кафедра дизайну і теорії мистецтва,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: vitaliy.gorodetskiy@pnu.edu.ua

Анотація. Досліджуються мистецтвознавчі підходи до збереження та розвитку традицій гуцульського мосяжництва через проведення майстеркласів. Основну увагу приділено художній трансформації архаїчних форм і орнаментів у творах металу початку ХХІ століття. Розглядається роль майстеркласів як ефективної форми передачі ремісничих і творчих знань, відновлення давніх технік та формування в учасників художнього сприйняття і культурної ідентичності.

Метою дослідження є мистецтвознавче обґрунтування та вивчення особливостей організації, методики проведення та впливу майстеркласів з мосяжництва на розвиток творчих навичок учасників.

Об’єктом дослідження є творчість народних майстрів та художників з металу в рамках майстеркласів на Гуцульщині, проведених у 2024—2025 рр., а предметом дослідження є авторські методики проведення, творчі техніки і освітня ефективність майстеркласів.

Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний підхід, що інтегрує мистецтвознавчий аналіз форм і орнаментів гуцульського мосяжництва, культурологічне осмислення нематеріальної спадщини України, а також емпіричні методи — зокрема спостереження, порівняльний аналіз та анкетування учасників майстеркласів.

Ключові слова: мосяжництво, художній метал, культурна спадщина, гуцульське металірство, майстерклас, орнамент, металопластика, традиція, мистецька трансформація, ідентичність, реміснича культура, культурна тяглість, мистецька освіта, інновації.

Надійшла 25.09.2025

Список використаних джерел

  • 1.         Міністерство культури України. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Елемент: Гуцульське мосяжництво. URL: https://surl.li/tdlfra (дата звернення: 18.07.2025).
  • 2.         Chmil H., Kuznietsova I., Mishchenko M., Oliynyk O. та ін. Intangible cultural heritage as a resource for con solidating modern Ukrainian society. Linguistics and Culture Review. 2021. № 5. С. 747—760.
  • 3.         Мельничук Г. Сучасні форми збереження та популя ризації народних промислів (на прикладі Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини). Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. 2019. № 2. С. 64—69. URL: https://surl.li/nogyim (дата звернення: 20.07.2025).
  • 4.         Григор’єва В.В., Зякун А.І., Гуцул І.А. Роль мистецької освіти у формуванні культурної ідентичності та соціальної інтеграції: досвід України та світу. Академічні візії. Вип. 35. 2024. URL: https://surl.li/vypfzy (дата звернення: 16.07.2025).
  • 5.         Франк І. Нагрудні прикраси Гуцульщини в контексті збереження та розвитку народних традицій. Народо знавчі зошити. № 5 (137). 2017. С. 1169—1172.
  • 6.         Боньковська С. Художній метал. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4 т. Голов. ред. С. Павлюк. Львів: Ін-т народознавства, 2006. Т. 2. С. 727—751.
  • 7.         Городецький В. Традиції гуцульської орнаментики у контексті експериментального навчання ювелірній спра ві. Гаґенмейстерські читання: 2024 рік: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 5—6 груд. 2024 р. Кам’янець-Подільський: ФОП Панькова А.С., 2025. С. 92—93.
  • 8.         Курилич М. Гуцульський орнамент. Київ: ЛК Мейкер; УВЦ, 2001. 129 с.
  • 9.         Станкевич М. Етноестетика. Філософія народного мистецтва. Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва, 2020. 276 с.
  • 10.       Польові матеріали автора В. Городецького записані 24.10.2024 від респондента О. Гаркуса (1973 р. н).
  • 11.       Польові матеріали автора В. Городецького записані 25.06.2025 від респондента В. Мартищука (1974 р. н).
  • 12.       Без автора. Інструмент для нанесення орнаменту (писачок «сіканець»). Музей етнографії та художнього промислу інституту народознавства Національної академії наук України (далі ІН НАНУ), м. Львів. Інв. № ЕП18127.
  • 13.       Без автора. Інструмент для нанесення орнаменту (писачок «пацьорник»). Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ, м. Львів. Інв. № ЕП18134.
  • 14.       Без автора. Інструмент для нанесення орнаменту (писачок «на крижики»). Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ, м. Львів. Інв. № ЕП18135.
  • 15.       Без автора. Інструмент для нанесення орнаменту (писачок «листівник»). Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ, м. Львів. Інв. № ЕП18140.
  • 16.       Без автора. Інструмент для нанесення орнаменту (писачок «дужничок»). Музей етнографії та художнього промислу ІН. НАНУ, м. Львів. Інв. № ЕП18147.
  • 17.       Суха Л. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини ХІХ—ХХ ст. Київ, 1959. 140 с.
  • 18.       Польові матеріали автора В. Городецького записані 25.06.2025 від респондента І. Шкондеюка (1982 р. н).
  • 19.       Польові матеріали автора В. Городецького записані 25.06.2025 від респондента Н. Габорака (1986 р. н).
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »