« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1388—1393

УДК 392.81 (477) “18/19”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.06.1388

Надійшла 17.10.2017

СЬОГОДЕННЯ У ПРИЗМІ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ХАРЧУВАННЯ МЕШКАНЦІВ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Щербань Олена Василівна, кандидат історичних наук,

старший викладач Харківської державної академії культури,

Бурсацький узвіз, 4,  м. Харків, 61057, Україна

Контакти: (066)1845061; e-mail: rector@ic.ac.kharkov.ua

Анотація. Про особливості традиційної культури харчування мешканців Наддніпрянщини. Акцентовано увагу на денному меню селянина­середняка в скоромний будень, свято та пісний будень і пісне свято. Зроблено висновки про те, що сформований впродовж не одного тисячоліття харчовий раціон складався з натуральних продуктів місцевого виробництва, які готувалися у глиняному посуді в печі, переважно шляхом варіння та тушкування, був досить поживним, не призводив до масового ожиріння.

Ключові слова: глиняний посуд, культура харчування, вариста піч, Наддніпрянщина.

Список використаних джерел

  1. Етнографічні матеріали (1854—1855 рр.) // ІМФЕ  — Ф. 2. — Од. зб. 11. — 95 арк.
  2. Артюх Л.Ф. Народне харчування українців та росіян північно­східних районів України / Л.Ф. Артюх. — Київ : Наукова думка, 1982. — 112 с.
  3. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології / Х.К. Вовк. — Київ : Мистецтво, 1995. — 336 с.
  4. В.Щ. Пища и питье крестьян­малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. // Этнографическое обозрение. — Москва : Издание Этнографического Отдела Императорского общества любителей естествознания, антропологии и этнографии, состоящего при Московском университете, 1899. — № 1—2. — С. 266—322.
  5. Заглада Н. Харчування в с. Старосілля на Черні­гівщині / Н. Заглада // Материяли до етнології. — Київ : Всеукраїнська академія наук, 1931. — ІІІ. — С. 83—196.
  6. Квітка­Основ’яненко Г.Ф. Українські повісті / Г.Ф. Квіт­ка­Основ’яненко. — Київ : Державне видав­ництво України, 1929. — Т. 1. — 517 с.
  7. Кирчів Р. Наддніпрянщина / Р. Кирчів // Мала енциклопедія українського народознавства / за редакцією чл.­кор. НАН України, д­ра іст. наук, проф. С. Павлюка. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. — С. 368.
  8. Клиновецька З. Страви й напитки на Україні / З. Кли­новецька. — Київ : Час, 1991. — 218 с.
  9. Котляревський І.П. Повне зібрання творів / І.П. Котляревський. — Київ : Наукова думка, 1969. — 512 с
  10. Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян / Н. Маркевич . — Київ : Тип. И. и А. Давиденко, 1860. — 174 с.
  11. Молоховец Е. Подарок молодым хазяйкам, или средство к уменьшению расходов в домашнем хозяйстве / Еле­на Молоховец. — Санкт­Петербург : Тип. Н.Н. Клобукова, 1901. — 1052 с.
  12. П. И. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиеся к малорусской хате (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского на­селения Купянского уезда) / П. И. // Харьковский Сборник. Литературно­научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1889 год. — Харьков  : Типография Губернского Правления, 1889. — Вып. 3. — С. 35—66.
  13. Хмелевская М. Экономная кухарка / М. Хмелевская ; под. ред. Е. Астаховой, Т. Крупы — Харьков : Библекс, 2006. — 416 с.
  14. Щербань Е.В. Глиняная посуда как элемент традиционной культуры питания украинцев: постановка проблемы / Е.В. Щербань // Материалы I Международного симпозиума «Традиционная культура в современном мире. История еды и традиции питания народов мира» 30 октября — 1 ноября 2014 г. — Москва : МГУ им. М.В. Ломоносова, 2015.
  15. ЩербаньО.В. «Красне письменство», як джерело керамологічних досліджень культури харчування доби українців доби козаччини / О.В.Щербань // Запо­відна Хортиця. Матеріали міжнародної науково­прак­тичної конференції «Історія запорізького козацтва в пам’ятках та музейній практиці». — Спеціальний випуск. — Запоріжжя : А&V.Art.GROUP, 2011. — С. 80—83.
  16. Щербань О.В. Народна «магія» у виготовленні та побутовому використанні глиняного посуду Наддніпрянщини (кінець ХІХ — перша половина ХХ століття) / О. Щербань // Народознавчі зошити. — 2015. — № 1 (121). — С. 195—205.
  17. Щербань Олена. Глиняний посуд Наддніпрянщини, як складова традиційної культури харчування українців / Олена Щербань // Сучасні дослідження української культури ; Wspolczesnebadanianadukrainskakultura / за редакцією Марини Замбжицької, Пауліни Олеховської та Катажини Якубовської­-Кравчик. — Варшава ; Івано­Франківськ : SowaSp., 2015. — С. 266—283.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »