Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1357—1362

УДК 392.81:664.66](477+100)”2022/2026″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 23.10.2026
  • Accepted: 27.10.2026
  • Published: ??.??.2026

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ХЛІБА: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО ТА ГЛОБАЛЬНОГО КОНТЕКСТІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЕТНОЛОГІЇ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Здійснено комплексний компаративно-етнологічний аналіз соціокультурних, аксіологічних та ритуальних маркерів відзначення Всесвітнього дня хліба (World Bread Day) в Україні та світі впродовж 2022—2026 рр. З народознавчих позицій розглянуто історичні процеси десакралізації та прагматизації концепту хліба в західноєвропейському й американському дискурсах, де він функціонує переважно в межах раціональних домінант (спадщина ЮНЕСКО, гастробрендинг, FoodTech, програми ФАО ООН).

Метою статтіє здійснити компаративний етнологічний аналіз соціокультурних та обрядово-символічних вимірів відзначення Всесвітнього дня хліба у західному та українському контекстах, виявивши етнокультурні особливості трансформації цього концепту. Об’єкт дослідження — Всесвітній день хліба як глобальний соціокультурний та історико-меморіальний феномен. Предмет дослідження — етнокультурні, семіотичні та аксіологічні маркери трансформації концепту хліба в українському та глобальному етнопросторах. Джерельну базу склали етнографічні спостереження, матеріали сучасного медіадискурсу, концептуальні засади Нової української школи, а також науково-методичні матеріали Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара».

Методологічною основою дослідженняє компаративно-історичний метод, що дав змогу зіставити західні та вітчизняні етнокультурні моделі сприйняття пекарських традицій, семіотичний та аксіологічний аналіз, який уможливив з’ясування символіки хліба як знаку етнічної спільноти.

Ключові слова: хліб, Всесвітній день хліба, етнологія, музей, освіта, сакралізація, комеморація, воєнний стан, Україна, Захід.

Список використаних джерел

  • 1. International Union of Bakers and Confectioners (UIBC). URL: https://padaqui.es/en/setmana-del-pa-2026/ https://www.worldbakersconfectioners.org/ (дата звернення: 25.10.2026).
  • 2. UN Report: Global Hunger Levels Decline for the Third Consecutive Year, as Regional Inequality Persists. Food and Agriculture Organization of the United Nations (FАО). URL: https://www.fao.org/newsroom/detail/un-report–global-hunger-levels-ease-for-third-conse­cu­tive-year-as-regional-disparities-persist/en (дата звернення: 25.10.2026).
  • 3. Lists of Intangible Cultural Heritage elements. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Lists_of_Intangible_Cultural_Heritage_elements#Representative_List_of_the_Intangible_Cultural_Heritage_of_Humanity (дата звернення: 25.10.2026).
  • 4. Герус Л. Історія українського хліба. Київ, 2025. 280 c.
  • 5. Герус Л.М. Обрядовий хліб «карачун» (взаємозв’язок символіки та пластичного трактування форми). Łemko­wie, Bojkowie, Rusini — historia, wspólczеsność, kultura materialna i duchowa. Zielona Góra; Slupsk: Druk-ar, 2009. T. II. S. 145—150.
  • 6. Герус Л. Хліб і тканина в обрядовості українців: функції та змістове навантаження. Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1096—1105. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1096.
  • 7. Мовчанюк А., Бойко А. Аграрний сектор України в умовах війни: економічні виклики та державні інструменти стабілізації. Економіка та суспільство. 2026. Вип. 84. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/7638 DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2026-84-46 (дата звернення: 25.10.2026).
  • 8. Мороз С,. Калашник О., Каролоп О., Бараболя О., Китайгора В. Хлібопекарська галузь України: трансформації та виклики в умовах війни. Herald of Khmelnytskyi National University. Technical Sciences. 2025. 349 (2). С. 576—584. URL: https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/20388 DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5732-2025-349-84 (дата звернення: 25.10.2026).
  • 9. Цопа Віталій. Нові небезпеки та їх ризики в агросекторі України в умовах воєнного стану. Охорона праці. 2026. № 7. URL: https://ohoronapraci.kiev.ua/ar­ticle/news/novi-nebezpeki-ta-ih-riziki-v-agrosektori-ukraini-v-umovah-voennogo-stanu (дата звернення: 25.10.2026).
  •  10.      “Що посієш — те й пожнеш”: урок-конструктор для початкової школи до Всесвітнього дня хліба. URL: https://nus.org.ua/2026/10/12/shho-posiyesh-te-j-pozhnesh-urok-konstruktor-dlya-pochatkovoyi-shkoly-do-vsesvitnogo-dnya-hliba/ (дата звернення: 25.10.2026).
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »