« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1397—1405

УДК 069.4/.5:39](477.83-25)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 23.09.2026
  • Accepted: 28.09.2026
  • Published: ??.??.2026

НАУКОВА РЕКОНСТРУКЦІЯ ЕТНОГРАФІЧНОЇ ЗБІРКИ МУЗЕЮ НТШ У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО СПАДКУ ЦІЄЇ ІНСТИТУЦІЇ

КЛІМАШЕВСЬКИЙ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-3038-4663
  • кандидат мистецтвознавства, заступник директора з наукової
  • та музейної роботи,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: aklimashewskyi@gmail.com

Анотація. Проаналізовано наукову, культурну, музейну та суспільну цінність найбільшої частини музейного спадку Музею Наукового Товариства ім. Шевченка, а саме — етнографічного зібрання, у контексті виконання грантової програми «Культурно-мистецький загальнонаціональний феномен музейної колекції НТШ у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України: концепції та практики суспільної репрезентації» (Реєстраційний номер Проєкту 2025.07/0289) за фінансової підтримки НДФУ.

Метою цієї статті є висвітлити роль етнографічної збірки Музею НТШ як загальнонаціонального феномену українського музейництва кінця ХІХ — першої третини ХХ ст.

Об’єктом дослідження є етнографічне зібрання пам’яток Музею НТШ, представлене у фондових збірках та експозиції МЕХП ІН НАНУ.

Предметом дослідження є аналіз культурно-суспільного значення етнографічної колекції, зібраної Товариством.

Методологія дослідження базується на комплексному залученні різних наукових методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: Музей НТШ, МЕХП ІН НАНУ, наукова реконструкція, Наукове Товариство ім. Шевченка, етнографічне зібрання, музейний простір, писанка.

Список використаних джерел

  • 1. Витанович І. Історія українських земель під Австрією й Угорщиною в рр. 1772—1918. Енциклопедія українознавства: в 2 т. Ред.: В. Кубійович, З. Кузеля. Т. 1. Мюнхен; Нью Йорк: НТШ; Молоде життя, 1949. С. 484—489.
  • 2. Дубровський В. Музеї і пам’ятки культури й природи на Україні. Енциклопедія українознавства: в 2 т. Ред.: В. Кубійович, З. Кузеля. Т. 1. Мюнхен; Нью Йорк: НТШ; Молоде життя, 1949. С. 1018—1027.
  • 3. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.
  • 4. Свєнціцький І. Україна. Музейництво. Українська загальна енциклопедія: в 3-х т. Під редакцією І. Граковського. Том 3. Львів; Станіславів; Коломия: Союзна друкарня, 1933. С. 518—521.
  • 5. Гнатюк В. Наукове Товариство імени Шевченка. З нагоди 50-ліття його заснування (1873—1923). Львів: Друкарня Товариства Шевченка, 1923.
  • 6. Скрипник Г. Зародження українського музейництва, музеї наукових установ та товариств. Історія української культури: у 5-ти т. Том 4. Книга 1. Українська культура XIX ст. Київ: Наукова думка, 2008. С. 883—968.
  • 7. Голубець М., Лепкий Л. Провідник по Львові. ІІ-ге видання, вид. уточнене. Інститут народознавства НАН України. Львів, 2024. С. 193.
  • 8. Арсенич П. Народознавство Володимира Шухевича. Передмова до репринтного видання «Гуцульщина» В. Шухевича 1899 року. Верховина: ПрутПринт, 1997. С. 3—12.
  • 9. Клімашевський А. Концептуальні і методологічні засади проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі». Народознавчі зошити. 2024. № 5. С. 1308—1316. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2024.05.1308.
  • 10. Вітовец Ульріке. Інвентаризація і оцифровування музейної культурної спадщини на прикладі землі Нижня Австрія. Сучасний музей: між скарбницею та підприємством. Матеріали Міжнародної конференції 8—10 жовтня 2006 р. в м. Чернівці. Львів: вид-во ВНТЛКласика, 2008. С. 82.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »