« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1415—1422

УДК 069.5:739.7 (477.8)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 06.08.2026
  • Accepted: 15.09.2026
  • Published: ??.??.2026

ГУЦУЛЬСЬКА ЗБРОЯ У ЗБІРЦІ МУЗЕЮ НТШ: ІСТОРІЯ НАДХОДЖЕННЯ ОКРЕМИХ ЗРАЗКІВ ЗА ДАНИМИ ІНВЕНТАРНИХ КНИГ

КРИВЕНКО Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9353-2919
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: n.d.kryvenko@gmail.com

Анотація. На основі даних інвентарних книг та видання «Хроніка НТШ» у статті здійснено історико-етнографічну й мистецтвознавчу характеристику 5 артефактів з колекції традиційної гуцульської зброї Музею НТШ. Встановлено історію їхнього надходження та окреслено функціональне призначення вогнепальної і холодної зброї у традиційній культурі жителів Гуцульщини ХІХ — початку ХХ століття. Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХІХ століття — 1940 рік (період активного формування музейної колекції). Методологія базується на комплексному застосуванні джерелознавчого, історико-порівняльного та описового методів.

У роботі наголошено на високій художньо-естетичній, об­рядово-магічній та статусній цінності зразків гуцульської вогнепальної (кріси, пістолі) і холодної зброї (топірці, бартки, келефи). Залучені архівні матеріали дозволили детально висвітлити внесок української інтелігенції, науковців, колекціонерів та працівників музею (зокрема Луки Гарматія, Остапа Мацілинського, Прокопа Гупала, родини Червінських) у порятунок і поповнення збірки. Продемонстровано, як самобутність гуцульських майстрів перетворила суто бойові предмети на вишукані твори декоративно-ужиткового мистецтва, що сьогодні є національним надбанням.

Робота виконувалася за фінансової підтримки Націо­нального фонду досліджень України у рамках проєкту «Куль­турно-мистецький загальнонаціональний феномен музейної колекції Наукового товариства імені Шевченка у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України: концепції та практики суспільної репрезентації» (Реєстраційний номер Проєкту 2025.07/0289).

Ключові слова: Музей НТШ, гуцульська зброя, інвентарні книги НТШ, художній метал, пістоль, рушниця, кріс, келеф, бартка, топірець.

Список використаних джерел

  • 1. Гонтар Т. Етнографічні колекції Музею НТШ. З історії Наукового товариства імені Т. Шевченка. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці секції етнографії та фольклористики. Т. ССХХІІ. 1992. С. 417—427.
  • 2. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка. (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.
  • 3. Інвентарна книга Музею НТШ № XI, № 32485. Архів Інcтитуту народознавства НАН України.
  • 4. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 2. Материяли до україн­сь­ко-руської етнольоґії. Т. IV. Львів, 1901. С. 229—239.
  • 5. Жолтовський П. М. Художній метал. Історичний нарис. Київ: Мистецтво, 1972. 114 с.
  • 6. Cуха Л. Художні металеві вироби українців Східних Карпат ІІ половини ХІХ—ХХ століть. Київ, 1959. 106 с.
  • 7. Соломченко О. Гуцульське народне мистецтво і його майстри. Київ, 1959. 59 с.
  • 8. Станкевич М. Українське художнє дерево. Львів, 2002. С. 413—427.
  • 9. Дядюх-Богатько Н. Мистецтво декорування зброї на Гуцульщині у XVIII—XIX століттях. Львів, 2018. 224 с.
  • 10. Дядюх-Богатько Н. Декоративна зброя на Гуцульщині у XVIII—XIX ст. (історія, типологія). Народна творчість та етнографія. 2008. № 1. C. 31—37.
  • 11. Вітрук В. Гуцульське виробництво з латуні. Український календар. Українське суспільно-культурне товариство в Польщі. Варшава, 1975. С. 304—309.
  • 12. Інвентарна книга Музею НТШ № 6, № 23437. Архів Інституту народознавства НАН України.
  • 13. Інвентарна книга Музею НТШ № 2, № 6762—12803. Архів Інституту народознавства НАН України.
  • 14. Залізняк М. Стан Музея. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 45. Р. 1911. Вип. І: Справозданє за 1910 р. Львів, 1911. С.  58—60.
  • 15. Назаріїв Ол. Справозданє з музея за час від 1 жовтня до 31 грудня [1912] р. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 52. Р. 1912, Вип. ІV: Справозданє за місяцї: вересень — грудень. Львів, 1912. С. 32—36.
  • 16. Назаріїв О. Справозданє з музея за 1912 рік. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. Ч. 53. Р. 1913. Вип. І: Справозданє за 1912 р. Львів, 1913. С. 53—56.
  • 17. Інвентарна книга Музею НТШ № 9, № 28998. Архів Інституту народознавства НАН України.
  • 18. Черемних Н.М. Мацілинський Остап Євгенович. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк; НАН України; НТШ. Київ, 2018. URL: https://esu.com.ua/article-67188. DOI: 10.5281/zenodo.19799761 (Дата звернення 04.08.2026).
  • 19. Інвентарна книга Музею НТШ № 7, № 23950. Архів Інституту народознавства НАН України.
  • 20. Паньківський К. Спогади про НТШ. Український історик. 1978. № 4 (60). Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен. С. 94—100.
  • 21. Різун Н. Збірка клепсидр Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2023. Вип. 15. С. 248—260.
  • 22. Інвентарна книга Музею НТШ № 6, № 23608. Архів Інституту народознавства НАН України.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »