« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1423—1431

УДК 069.5:39:745.52

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 23.09.2026
  • Accepted: 25.09.2026
  • Published: ??.??.2026

СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ МУЗЕЙНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ В МУЗЕЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (1907—1917 РР.): ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВЕРИФІКАЦІЇ КОЛЕКЦІЇ ПИСАНОК

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАНУ,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oheriy@ukr.net

ТЕСЛЮК Валентина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-4943-1175
  • завідувачка сектору фондів, провідна зберігачка фонду
  • «Писанка»,
  • Музей етнографії та художного промислу;
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: valentyna_teslyuk@ukr.net

Анотація. Вивчення обліку в Музеї НТШ має безпо­середнє значення для сучасної верифікації етнографічних пам’яток, які походять із його колекцій і на сьогодні збереглися у фондах Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Метою статті є дослідження розвитку системи обліку в Музеї НТШ у 1907—1917 роках, коли відбувалось вироблення базових принципів систематизації колекційних предметів. На прикладі верифікації зразків з колекції писанок показано недоліки раннього обліку в Музеї НТШ, які спонукають сучасного дослідника не обмежуватися віднайденням на предметі інвентарного номера і встановленням відповідності його із записом в інвентарній книзі, але й керуватися методом комплексного зіставлення різних видів джерел, включаючи звіти, листування тощо. Це відкриває можливості для уточнення атрибуції окремих предметів і реконструкції історії діяльності Музею НТШ.

Ключові слова: Музей Наукового товариства ім. Шевченка (Музей НТШ), музейна документація, етнографічні колекції, писанки, провенанс, атрибуція, Олекса Назаріїв.

Список використаних джерел

  • 1. Кушнір В. Музей Наукового товариства ім. Шевченка (1892—1940 рр.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 192 с.
  • 2. Сапеляк О. Про музейну справу НТШ. Народознавчі зошити. 1996. № 4. С. 225—229.
  • 3. Гонтар Т. Етнографічні колекції музею НТШ. Записки НТШ. Т. 223: Праці Секції етнографії та фольклористики. Львів, 1992. С. 417—427.
  • 4. Horban Iryna. Organizing the Past: The Policy of the Soviet Authorities Towards the Museums in Lviv, 1939—1941. Іn: Chwalba Andrzej, Zamorski Krzysztof. The Polish-Lithuanian Commonwealth History, Memory, Legacy. New York; London: Routledge, 2020. P. 341—350.
  • 5. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. № 31—64. Львів, 1907—1920.
  • 6. Банах В. Музей НТШ у Львові (1912—1939): нау­ково-фондова робота. Історико-культурні студії. Vol. 4. № 1. 2017. С. 21—26.
  • 7. Чорна С. Національний музей Історії України проводить виставки онлайн. Голос України. 24 квітня 2020 р. URL: https://www.golos.com.ua/article/330293.
  • 8. ЦДІАК України. Ф. 1235. Оп. 1. Спр. 302. Арк. 2—3. URL: https://hrushevsky.history.org.ua/item/0004519.
  • 9. Schmidt L. Das Österreichische Museum für Volkskunde. Werden und Wesen eines Wiener Museums. Wien: Bergland, 1960. 116 с.
  • 10. Листування Михайла Грушевського. Т. 3. Ред. Л. Ви­нар. Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 2006.
Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »