« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1568—1571

УДК 75.036:7.071.1

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 07.07.2026
  • Accepted: 01.09.2026
  • Published: ??.??.2026

ОБРАЗ ЛЮДИНИ Й ДОРОГИ В ТВОРЧОСТІ ЮЗЕФА ЯРОШИНСЬКОГО: МІЖ РОМАНТИЗМОМ І РЕАЛІЗМОМ

ДУТКА Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4263-9713
  • доцент,
  • Косівський державний інститут Декоративного
  • мистецтва (КДІМ), кафедра образотворчого мистецтва
  • та академічних дисциплін,
  • вул. Міцкевича, 2, 78600, Косів, Україна,.
  • Контакти: e-mail: artdutka@gmail.com

Анотація. Метою статті є комплексне мистецтвознавче осмислення творчості Юзефа Ярошинського в контексті центральноєвропейського живопису з акцентом на образ людини та дороги як ключові світоглядні й композиційні мотиви його художньої системи, а також визначення актуальності його спадщини для сучасного мистецтвознавчого й освітнього дискурсу. Хронологічні межі дослідження — кінець XIX— початок XX століття.

Розглянуто співвідношення романтичних і реалістичних тенденцій у художній мові митця, а також специфіку його етично-ідеалізованого бачення людини в карпатському ландшафті. На основі формально-стилістичного та культурно-історичного аналізу окремих живописних творів і графічних інтерпретацій виявлено принципи побудови простору, ритму та руху, де дорога функціонує як сенсовий стрижень, що об’єднує фігуру, спільноту й природне середовище. Доведено, що етнографічні мотиви у творчості Ярошинського не зводяться до декоративної стилізації, а є засобом формування цілісної художньої моделі впорядкованого світу. Обґрунтовано місце митця як представника «тихого романтизму», характерного для центральноєвропейської традиції, та визначено актуальність його спадщини для сучасного мистецтвознавчого й освітнього дискурсу.

Методологічну основу дослідження становить комплексний науковий підхід, що включає поєднання хронологічного, культурно-історичного та джерелознавчого аналізу.

Ключові слова: Юзеф Ярошинський, образ дороги, образ людини, карпатський пейзаж, етнографічний мотив, романтизм і реалізм, центральноєвропейська художня традиція, етично-ідеалізоване бачення.

Список використаних джерел

  • 1. Tygodnik Ilustrowany: tygodnik. Warszawa, 1889. T. XIV. № 350. S. 336.
  • 2. Na wysokiej poloninie. Sztuka Huculszczyzny — Huculszczyzna w sztucie: Katałog wystawy w Muzeum narodowym w Krakowie. Kraków: Drukarnia Colonel, 2011. 201 s.
  • 3. Skłodowski J. Huculszczyzna w grafice polskiej do roku 1945. Poronin: Wyd-wo Górskie, 2005. 64 s.
  • 4. Okoń W. Kresy w malarstwie. Wrocław: Wydawnictwo Dolnoślaskie, 2006. 159 s.
  • 5. Wielka encyklopedia malarstwa polskiego. Kraków: Wydawnictwo Kluszczyński, 2011. 512 s.: il. ISBN 978-83-7620-197-1
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »