« 2026. № 5 (191)

Народознавчі зошити. 2026. № 5 (191).  С. 1599—1604

УДК 391:687.1:7.05(477)

DOI https://doi.org/10.15407/

• Received: 18.02.2026
• Accepted: 08.10.2026
• Published: ??.??.2026

ТРАДИЦІОНАЛІЗМ ТА НОВАТОРСЬКІ ПІДХОДИ В КОНЦЕПЦІЇ ДИЗАЙНУ ХУТРОВИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ

САНДЮК Лариса

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-00024702-4523
• старша викладачка, Карпатський національний університет
• імені Василя Стефаника, кафедра образотворчого
• і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації,
• вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
• Контакти: e-mail: larisa.sandiuk@сnu.edu.ua

Анотація. Традиції використання хутра мають давнє місце в історії українського одягу та ремесел. Водночас сучасна модна індустрія активно переосмислює традиційні матеріали й технології, поєднуючи їх з новими дизайнерськими підходами. Метою статті є аналіз культурно-мистецьких та естетичних феноменів і традицій у формуванні сучасного підходу до дизайну одягу в Україні, зокрема хутрових виробів, та аналіз особливостей використання українських традиційних елементів у сучасних хутрових виробах, розкриття їх історичних витоків, художньо-образного значення та ролі в актуальних дизайнерських практиках. Актуальність теми зумовлена швидким розвитком модної індустрії та активним використанням народних мотивів у сьогоденних колекціях дизайнерів та брендів. З іншого боку, глобалізація веде то повільної втрати самоідентичності, яка через поєднання сучасних фасонів, матеріалів, технік і давніх традиційних мотивів має вищі шанси збереження та розвитку.

У ході дослідження застосовуються загальнонаукові методи, зокрема аналіз інших наукових джерел через призму історико-культурного методу, що дає змогу визначити особливості та культурне значення хутрових виробів у традиційному українському одязі в різні історичні періоди. В результаті роботи підтверджено, що в Україні, де історія обробки хутра сягає глибокої давнини та нерозривно пов’язана з етнокультурним розвитком народу, цей напрямок отримує нове прочитання в умовах сучасної моди.

Ключові слова: традиціоналізм, ідентичність, сучасні тенденції, хутрові вироби, дизайн, інтерпретація, стиль.

Список використаних джерел

• 1. Зубрицький М. Верхня вовняна ноша україно-русь­ко­го народа в Галичині. Матеріяли до українсько-русь­кої етнольогії. 1908. Т. 10. С. 69—104.
• 2. Прилипко Я. Український народний одяг як джерело вивчення етнічної історії. Народна творчість та етнографія. 1971. № 5. С. 10—19.
• 3. Ніколаєва Т. Історія українського костюма. Київ: Либідь, 1996. 88 с.
• 4. Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Ки­їв: Редакція вісника «Ант», 2005. С. 400.
• 5. Тищенко О.Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (ХІІІ—XVІІI ст.): Навч. посібник. Київ: Либідь, 1992. С. 192.
• 6. Спаська Є. Народознавчі та мистецтвознавчі праці Євгенії Спаської. Голов. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ НАНУ, 2015. С. 600.
• 7. Журба І. Екологізація як сучасна філософія проектування одягу. Вісник КНУКіМ. 2012. Розд. «Мистецтвознавство». № 5.
• 8. Воропай О. Український народний одяг. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Київ: Оберіг, 1993. С. 474—572.