« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 81—91

УДК 745.52.031.4(477.86-2)”20″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.081

ГУЦУЛЬСЬКІ ЛІЖНИКИ. ТРАДИЦІЇ ТА СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (за матеріалами Косівського району Івано-Франківської обл.)

КНИШ Богдана

кандидат мистецтвознавства,

доцент кафедри історії мистецтва та

гуманітарних дисциплін,

Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва

Львівської національної академії мистецтв,

вул. Міцкевича, 2, 78600, Івано-Франківська обл.,

м. Косів, Україна

докторантка,

Львівська Національна академія мистецтв

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Анотація. Розглянуто народне ліжникарство, традиція якого побутує на Гуцульщині до сьогодні. Визначено, що збереглися форми та технології виробництва, однак художня стилістика має тенденції змінюватися. Стисло окреслено етапи розвитку композиційних схем та локальні відмінності народного гуцульського ліжникарства у Косівському, Верховинському районі Івано-Франківської обл., у Путильському, Вижницькому районі Чернівецької обл. та Рахівському районі Закарпатської обл. На прикладі осередків Косівського району Івано-Франківської обл. простежено процес симбіозу традицій та новацій у гуцульському народному ліжникарстві.

Ключові слова: ліжник, народне гуцульське ліжникарство, традиційні композиційні схеми, орнамент.

Надійшла 3.02.2019

Список використаних джерел

  1. Шухевич В.О. Гуцульщина: в 5 частинах (Репринтне видання 1899—1908 рр.). Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. С. 300—305.
  2. Витвицький С. Історичний нарис про гуцулів (переклад, передмова, мітки Миколи Васильчука). Коломия: Світ, 1993. С. 21.
  3. Сидорович С.Й. Художня тканина західних областей УРСР. Київ: Наукова думка, 1979. С. 79—80.
  4. Никорак О.І. Сучасні художні тканини Українських Карпат. АН УРСР. Львівське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського. Київ: Наукова думка, 1988. С. 119—126, 187—196.
  5. НикоракО.І. Українська народна тканина ХІХ—ХХст. Типологія, локалізація, художні особливості. Частина І. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). Львів: Національна Академія наук України; Інститут народознавства, 2004. С. 267—279, 533—571.
  6. НикоракО.І. Традиції українського народного ліжни­карства в творчості сучасних митців. Народознав­чі зошити.2018. № 5 (143). С. 1077—1095.
  7. Олещук І., Шкрібляк М. Гуцульський ліжник: дискурс через віки (науково-експедиційні нариси) .Чернівці: Друк Арт, 2018. 80 с.: 193 іл.
  8. Богатчук О. Спілка «Гуцульське мистецтво» у Косові. Народний дім. 1993. № 2. С. 13.
  9. Режим доступу: https://hucul.if.ua/ua/shop/catego­ry/35/tkan%D1%96virobi/l%D1%96gniki.html.
  10. Режим доступу: https://hucul.if.uhttp://kosivbazar.net.ua/ua/category/7.
  11. Режим доступу: http://zgarda.com.ua/wool-and-wo­ven-products/lignuku/.
  12. Барвисте диво (Каталог виставки). Косів: Писаний камінь, 2011. Вип. 2.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »