« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 928—933

УДК 39(=161.2):303.4(477) “18”(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.928

ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ — ВИДАТНИЙ ПОДВИЖНИК УКРАЇНСЬКОГО НАРОДОЗНАВСТВА (ДО 180-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

ЧІКАЛО Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1636-3397

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,

відділ фольклористики,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: ochikalo@yahoo.com

Анотація. У статті проаналізовано науковий доробок Павла Чубинського. Наголошено на діяльності вченого як одного з фундаторів українського народознавства, розкрито його роль у створенні наукових інституцій. Проаналізовано прогресивну методику організації, проведення експедиційної роботи, зокрема максимальне охоплення недостатньо обстежених територій та фіксацію усього масиву народного знання, що корисно для сучасних теренових досліджень, а тому зумовлює актуальність статті. Мета публікації — розглянути напрацювання П. Чубинського, як важливий матеріал для сучасних міждисциплінарних та компаративістичних досліджень фольклору з різних етнографічних територій.

Об’єкт дослідження — народознавча діяльність Павла Чубинського. Предметом розвідки є фольклористичні здобутки ученого, зокрема експедиційна робота (територіальне охоплення, методика фіксацій), систематизація, наукове опрацювання фольклорних матеріалів та едиційна практика. У статті синтезовано методи, підпорядковані меті розвідки: історичний (уможливлює дослідження культурно-історичних процесів ХІХ століття, виникнення, розвиток та діяльність інституцій), біографічний (фольклористичну діяльність науковця розглянено як частину його життєпису), міждисциплінарний дає змогу залучити до аналізу фольклорних матеріалів методологію різних наукових дисциплін: фольклористики, етнографії, статистики тощо.

Ключові слова: народознавство, фольклор, експедиція, видання, програма, вірування, казки, пісні, замовляння.

Надійшла 30.05.2019

Список використаних джерел

  1. Волков Ф. П.П. Чубинский. Отрывки из личных воспоминаний. Украинская жизнь. Отд. оттиск. 1914. №1. С.17.
  2. БріцинаО. Фольклорна проза із зібрання П. Чу­бинського: історичні здобутки і сучасні проблеми дослідження. Народна творчість та етнографія. 2004. №3. С. 24—29.
  3. ОстапенкоО. Павло Чубинський: нариси біографії та наукової творчості. URL: http://nte.etnolog.org.ua/zmist/2004/N4/Art12.htm.
  4. ЧередниченкоД. Павло Чубинський. Монографія. Київ: Альтернатива, 2005. 374 с.
  5. Скрипник Г. Народознавча спадщина П. Чубинського з погляду сучасної етнології. Народна творчість та етнографія. 2009. №2. С.4—23.
  6. КолядаІ. Науково-культурницька та громадська діяльність П.П. Чубинського (за матеріалами спогадів сучасників). Краєзнавство. 2012. №1. С. 66—73.
  7. СавченкоФ. Заборона українства. 1876 р. Харків; Київ, 1930. 430c.
  8. Чубинский П. Несколько слов об обычае и о значении сказок, пословиц и песен для криминалиста. Черниговский листок. 1861. №8.
  9. Чубинский П. Программа для изучения народных юридических обычаев в Малороссии. Киевские Губернские Ведомости. 1862.
  10. Общее предисловие к материалам и исследованиям, собранным П.П. Чубинским. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования: в 7 т. Собрал П.П. Чубинский. Санкт-Петербург: [б. и.], 1872. Т.1. С.ХІ—XX.
  11. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования: в 7 т. Собрал П.П. Чубинский. Санкт-Петербург: [б. и.], 1872—1878.
  12. Записки Юго-Западного отдела императорского Русского географического общества. Київ, 1874—1875. Т.1—2.
  13. Студинський К. Остап Терлецький про Археологічний з’їзд в Києві. Україна. Київ, 1927. Кн.5. С.43.
  14. Пыпина. История русской этнографии. Санкт-Петербург, 1891. Т.3. 434 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »