« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1211—1219

УДК 398.88(=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1211

МЕТАМОРФОЗА В УКРАЇНСЬКИХ КОЛЯДКАХ З АПОКРИФІЧНИМИ МОТИВАМИ

КАЧМАР Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7811-9576

кандидат філологічних наук,

науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: mariakachmar@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена аналізові принципу метаморфози в українських колядках з апокрифічними мотивами, які становлять джерельну базу та об’єкт роботи. Мета дослідження полягає у тому, щоб розкрити смислове та функціональне навантаження метаморфози у цих текстах, зв’язок між образами переміни, в якому закодовано досвід багатьох поколінь, з’ясувати роль та місце народної символіки. Важливо, без сумніву, розглянути вплив на акт перетворення народних уявлень та вірувань, християнських чинників, морально-етичних норм, соціальних реалій тощо. У статті звернена увага на основні види перевтілення: перетворення сльози Господа чи іншого святого у річку, криницю, море (метаморфоза емінентного характеру); крові Спасителя у вино чи церкву; окремих частин Ісусового тіла на різні об’єкти. Вказано на бінарний характер таких перемін в українських колядках: міфологічне походження та пізніші християнські впливи. Доведено, що зв’язок між вхідними та вихідними образами переміни регламентовано народною символікою. Для виконання мети і завдань роботи використано структурно-семантичний, структурно-семіотичний, текстологічний, порівняльний, міждисциплінарний методи, метод польових досліджень.

Ключові слова: метаморфоза, колядка, апокрифічні мотиви, міфологічна свідомість, народна символіка.

Надійшла 28.09.2019

Список використаних джерел

  1. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів: Інститут народознавства, 2010. 536с.
  2. МишаничС. Сучасне життя української народної балади в Карпатах. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк: Донецький національний університет, 2003. Т.1. С. 255—297.
  3. Костомаров Н. Славянская мифология. Слов’янська міфологія: вибрані праці з фольклористики й літературознавства. Київ: Либідь, 1994. С.201—252.
  4. ГнатюкВ. Деякі уваги над байкою. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість: на 110-річчя від дня народження. Т.201. Філологічна секція. Нью-Йорк, 1981. С. 185—205.
  5. ЯщуржинскийХ.П. О превращениях в малорусских сказках. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія (упор., прим. та біогр. нариси А.П. По­нома­рьова, Т.В. Космічної, О.О. Боряк; вст. ст. А.П. Пономарьова; іл. В.І. Гордієнка). Київ: Либідь, 1991. С.554—574.
  6. ГрушевськийМ. Історія української літератури: в 6т., 9 кн. (упоряд. В.В. Яременка; авт. передм. П.П. Кононенко). Київ: Либідь, 1994. Т. 1. 392 с.; Т. 4. Кн. 2. 320 с.
  7. КолессаФ. Балада про дочку-пташку в слов’янській народній поезії. Фольклористичні праці. Київ: Наукова думка, 1970. С.109—163.
  8. ДейО.І. Родинно-побутові балади. Балади. Родинно-побутові стосунки (упор. Дей О.І., Ясенчук А.Ю., Іваницький А.І.). Київ: Наукова думка, 1988. С.7—22.
  9. ДунаєвськаЛ.Ф. Українська народна казка. Київ: Вища школа, 1987. 127с.
  10. СокілВ.В. Народні легенди та перекази українців Карпат. Київ: Наукова думка, 1995. 157с.
  11. Еремина В.И. Ритуал и фольклор. Ленинград: На­у­ка, Ленинградское отделение, 1991. 207с.
  12. Колесса Ф. Українська усна словесність. Львів: Накладом фонду «Учітеся, брати мої», 1938. 645с.
  13. Смирнова Н. Авторське трактування прийому метаморфози в літературі ХХ століття (на матеріалі творів Ф. Кафки, Р. Бредбері, В. Зайця). URL: http:// www.nbuv.gov.ua/…6/…/SmirnovaN.pdf
  14. Виноградова Л.Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. Генезис и типология колядования. Москва: Наука, 1982. 255 с.
  15. ФранкоІ. Причинки до історії руської літератури XVIII віку. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1980. Т.27. С. 16—23.
  16. Франко І. Передмова. Апокрифи і легенди з українських рукописів (зібр., упоряд. і пояснив др. Іван Франко). Львів: Накладом наук. т-ва ім. Шевченка, 1899. Т. 2: Апокрифи новозавітні. С. І—LXXVIII.
  17. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной императорским Русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материали и исследования, со­бранные д. чл. П.П. Чубинским. Санкт-Петербург, 1872. Т. 1. ХХХ, 467 с.; Т. 3. 486 с.
  18. РыбаковБ.Ф. Язычество Древней Руси. Москва: Наука, 1987. 783с.
  19. Колядки та щедрівки (зібрав В. Гнатюк). Т. 1. Етнографічний збірник. Львів, 1914. Т. 35. ХХХIV, 269 с.
  20. Гуцульщина (написав проф. Володимир Шухевич). Ч. 4. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів, 1904. Т. 7. 272 с.
  21. Виноградова Л.Н. Река. Славянские древности: этнолингвистический словарь (под общей ред. Н.И. Толстого). Москва: Международные отношения, 2009. Т. 4: Переправа через воду — Сито. С. 416—419.
  22. Історичні перекази українців (зібрав та опрацював Василь Сокіл). Львів: Видавництво М.Коць, 2003. 327с.
  23. ПотебняА.А. Объяснения малорусских и сродных народных песен. Варшава: [б. в.], 1887. Т.2. 809 с.
  24. КрохмальнийР.О. Метаморфоза і текст: семантична, структуро творча та світоглядна роль переміни художнього образу. Львів, 2005. 420 с.
  25. Белова О.В. Николай. Славянские древности: этно­лин­гвистический словарь (под общей ред. Н.И. Толстого). Москва: Международные отношения, 2004. Т.3: К (Круг) — П (Перепелка). С.398—401.
  26. СосенкоК. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого вечера. Львів, 1928. 350с.
  27. ВиноградоваЛ.Н., Толстая С.М. Роса. Славянские древности: этнолингвистический словарь (под общей ред. Н.И. Толстого). Москва: Международные отношения, 2009. Т.4: Переправа через воду — Сито. С. 470—474.
  28. Клюка У.Б. Дерева-символи у колядках: спроба семантичного трактування. Науковий вісник. 2006. Вип.16.4. С.79—83.
  29. Валенцова М.М., Виноградова Л.Н. Колодец. Славянские древности: этнолингвистический словарь (под общей ред. Н.И. Толстого). Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2: Д—К. С. 536—541.
  30. Зозуля Н. Йорданські свічки-«трійці». Народна творчість та етнографія. 2009. №4—5. С.82—84.
  31. Белова О.В. Кровь. Славянские древности: этнолингвистический словарь (под общей ред. Н.И. Толстого). Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2: Д—К. С. 677—681.
  32. Пилипчук С. Жанр колядки у науковій рецепції Івана Франка. Вісник Львівського університету. Львів, 2010. Вип.51. С.129—139.
  33. ТопоровВ.Н. Первочеловек. Мифы народов мира: энциклопедия (гл. ред. С.А. Токарев). Москва, 1982. С.300—302.
  34. Апокрифи і легенди з українських апокрифів (зібрав, упорядкував і пояснив др. Іван Франко). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. Т. 1. Апокрифи старозавітні: препринт видання 1896 року. 512 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »