2014 рік, випуск 2

Піднімається питання ролі Тараса Шевченка як одного з головних ресурсів самозбереження національної ідентичності українських імміґрантів у Параґваї та Арґентині, як гаранта утвердження окремішності української етнічної групи в цих країнах.
Ключові слова: імміґранти, етнічна група, консолідація, самозбереження, самоідентифікація.

Йдеться про відображення у періодичній пресі Волині першої половини 1940-х років відзначення Шевченківських днів. Охарактеризовано головні тематичні блоки статей, присвячених Т. Шевченку, у тогочасних газетах Рівного («Волинь» та «Орленя»), Луцька («Український Голос», «Радянська Волинь»), Житомира («Голос Волині») та Сокаля («Сокальське Слово»). Наголошено на формах відзначення роковин Т. Шевченка, зокрема церковних панахидах за душу поета.
Ключові слова: Тарас Шевченко, Волинь, періодична преса, окупація, роковини.

Автор, заслужений діяч культури України, дипломант премії ім. Андрея Шептицького, член НТШ подає дитячі спогади про вшанування Тараса Шевченка в тій місцевості на Лемківщині, де священиком був його батько о. Михайло Жеплинський.
Ключові слова: Тарас Шевченко, Шевченківські вечори, Лемківщина, школа, плебанія.

На основі аксіологічного (ціннісного) підходу до вибору вектора прориву України на передові цивілізаційні позиції вперше зроблена спроба комплексно окреслити соціогуманістичні імперативи, неекономічні чинники та євроінтеграційні пріоритети в контексті суспільних трансформацій та глобалізаційних викликів.
Ключові слова: модернізація та структурна політика, соціогуманістична концепція розвитку та соборність України, неекономічні чинники, українська національна ідея, джерела і рушійні сили суспільних трансформацій.

Здійснюється аналіз функціонування поняття «пограниччя» в українській та польській довідковій та науковій літературі. Також розглядаються питання використання в етнологічній науці суміжних термінів «кордон», «прикордонна смуга» і «прикордонна зона» в контексті дослідження пограниччя як суспільного явища на стику етнічних територій.
Ключові слова: пограниччя, кордон, прикордонна зона, прикордонна смуга, етнічна територія.

На основі польових етнографічних матеріалів розглядаються способи праці і технічні засоби традиційних допоміжних занять — рибальства та мисливства. Дослідження охоп­лює сучасний Старосамбірський район Львівської області, південні терени якого належать до етнографічної Бойківщини, а північна смуга — до Надсяння.
Ключові слова: етнологія, традиційне рибальство, мисливство, способи і засоби праці, Бойківщина, Надсяння.

Вперше у вітчизняній етнології здійснено спеціальне дослідження знакової функціональності воскової свічки в контексті українського різдвяно-водохресного обрядового тексту (обрядовості Святого вечора, Нового року, Щедрого вечора та Водохреща). Встановлено надзвичайно високий семіотичний статус воскової свічки — як проекції сонця, медіатора між земним та потойбічним, символічного аналога людської екзистенції, апотропея, культурного символа, що оновлював межі освоєного людиною простору.
Ключові слова: воскова свічка, Різдво, Водохрестя, обрядовий текст, український.

Аналізуються приписи, прикмети, звичаї, методи та прийоми відбору, заготівлі та певні аспекти застосування допоміжних засобів хлібопечення — води, дров, листя. Продемонстрована залежність критеріїв добору допоміжних засобів від традиційних харчових стандартів та світоглядних стереотипів населення, а також від факторів соціально-економічного, природно-географічного характеру і особливостей матеріальної культури регіону.
Ключові слова: вода, ворожіння, дрова, вихор, грім, поховання, піч, листя овочів та дерев, хліб.

Розглянуто традиції відзначення у волинян архаїчного свята народного календаря Навського Великодня. Проведено аналіз поминальних звичаїв та обрядів, які стосуються цього дня (відвідання місць поховань своїх родичів, принесення на могили освячених харчів, ритуальна трапеза вдома, що символізувала розговіння померлих). Також охарактеризовано традиції дотримання низки табу та їх мотивацію. Наголошено на своєрідних локальних особливостях відзначення свята на теренах історико-етнографічної Волині попри його загальноукраїнський характер.
Ключові слова: Навський Великдень, поминання, померлі предки, звичаї, повір’я, заборони, історико-етнографічна Волинь.

Розглядається одна із важливих проблем, пов’язаних із системою опалення поліського житла — формування опічка традиційної печі. Зосереджена увага на його конструктивних особливостях, техніці й технології спорудження, основних будівельних матеріалах, виборі оптимальних розмірів окремих елементів (висоти, ширини запічка, припічка), структурі основної робочої поверхні — черіня тощо.
Ключові слова: поліське житло, традиційна піч, опічок, запічок, припічок, черінь.

Доводиться, що витоки різдвяної обрядовості Лемківщини закладені у площині духовності народу, його культурній основі. На численних прикладах показується тяглість духовної традиції від прадавніх часів до наших днів.
Ключові слова: язичництво, християнство, Старий Завіт, Новий Завіт.

Подано історичну інформацію про склад етнографів УДМЕХП у Львові в кінці 50-х — першій половині 60-х рр. ХХ ст., їх наукові інтереси, дослідницьку працю та її здобутки, участь в громадському житті Львова і всієї України. В авторському баченні змальовані особистісні політичні, ділові та психологічні риси етнографів Ю. Гошка, К. Матейко, Д. Фіголя, М. Козакевича, М. Ковальського, Л. Сухої, М. Ломової, В. Маланчук та ін.
Ключові слова: етнографія, культура, побут, етнографічні дослідження, експедиції, виїзні конференції-виставки.

Розглядаються жіночі рухи в Галичині, описані головні етапи їх становлення. Проаналізовані альманахи Кобринської як літературні збірники та перші спроби жіночої преси в Галичині.
Ключові слова: жіночий рух, емансипація, жіноча періодика.

Розглядається науковий доробок, присвячений історико-етнографічному дослідженню українців Бессарабії, Молдови протягом XIX—XXI століть. З’ясовується, чому багато тем, які стосуються українців, не вивчалися. Показані стан та здобутки дослідження матеріальної та духовної культури українців науковцями Молдови і України за роки незалежності.
Ключові слова: українці, етнографія, Молдова, Бессарабія.

Автор розглядає основні віхи фіксації і публікації етнографічних матеріалів про родильну обрядовість волинян, аналізує їх характер, види, терени походження. В статті йдеться також про прогалини в дослідженні родильної обрядовості українців історико-етнографічної Волині.
Ключові слова: етнологія, історико-етнографічна Волинь, родильна обрядовість, історіографія.

На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Ключові слова: одяг, великобичківські гуцули, сорочка, крій, вишивка, шапка, постоли, чоботи, сумка.

На основі даних Генерального опису 1765—1769 рр. з позиції історичної демографії аналізується шлюбна структура населення Миргородського полку.
Ключові слова: історична демографія, Генеральний опис, шлюбний стан.

Стаття присвячена маловідомій постаті української етнології  — Данилу Івановичу Фіґолю, етнологу, музейнику, фотографу та правознавцю, доля якого пов’язана з Галичиною. Висвітлюється формування світогляду й становленні особистості, етнографічна та музейна діяльність. Розкрито роль Данила Фіґоля у становленні народознавчих студій в 40—60-х рр. ХХ ст. у Львові. В дослідженні здійснений аналіз основних наукових праць етнолога. На основі опрацювання широкої джерельної бази доведено, що науковий доробок вченого важливий для поступу української етнології ХХ ст.
Ключові слова: Данило Фіґоль, Державний Етнографічний музей АН УРСР, Відділ етнографії Інституту Українського фольклору АН УРСР, етнологія, Галичина, УФОТО.

Висвітлюється історія путівників Львовом радянського періоду. Визначена типологічна належність путівників, підкреслені їх тематичні, ідеологічні та лінгвістичні особливості. Охарактеризований авторський доробок в галузі львівського історичного краєзнавства.
Ключові слова: путівники, Львів, історія, УРСР, туризм.

Подається коротка історія реалізації ідеї створення сакрального комплексу на вул. Підголоско у м. Львові (територія колишнього львівського перемістя — Голоска), з першочерговим будівництвом дерев’яної церкви, аналізом проектного рішення щодо її розташування, вибору прототипу, планувально-просторової структури, конструкції, архітектури фасадів.
Ключові слова: Львів, дерев’яна церква, хрещата планувальна структура.

Досліджуються особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Ключові слова: «нечисті» покійники, народна демонологія, демонологічні уявлення, бойки.

У статті, що базується на польових етнографічних матеріалах та опублікованих джерелах та історіографії, здійснюється аналіз персонажного аспекту у структурі традиційного весілля на теренах буковинської Гуцульщини. Весільні чини розглядаються за такими параметрами, як: стать, вік, сімейний стан, ступінь спорідненості, приналежність до шлюбних партій та обрядові функції. Наводиться класифікація весільних чинів означеного району за функціональним критерієм.
Ключові слова: весілля, чини, вік, стать, сімейний стан, ступінь спорідненості, приналежність до шлюбних партій, обрядові функції.

Йдеться про сприятливі природно-кліматичну умови Черкащини для розвитку як присадибного, так і промислового городництва і садівництва. У структурі традиційного господарства українців присадибному городництву та садівництву відводилася значна роль. Традиційне городництва і садівництва на суттєво трансформувалося впродовж ХІХ ст. і всього ХХ ст. Ці перетворення полягають у стрімкому переході із допоміжного заняття селян у товарно-ринкову галузь сільськогосподарського виробництва.
Ключові слова: городництво, садівництво, українці, господарство, товарно-ринкова галузь.

Описана календарна обрядовість Волині на матеріалах із двох сіл — Вільгір та Колесники. Звичаї та обряди записали учні місцевої школи. Публікуються описи обрядів та звичаїв упродовж року та фольклорні тексти, які їх супроводжували.
Ключові слова: Волинь, календар, обряд, звичай.

Висвітлюється виставкова робота Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у 2013 році. Упродовж року було проведено виставку з фондової колекції фарфору, організовано презентації віт­чизняного і зарубіжного народного та професійного декоративно-ужиткового мистецтва, показано твори живопису, графіки, скульптури, художньої фотографії, афіш, роботи учнів та студентів мистецьких закладів.
Ключові слова: Музей етнографії та художнього промислу ІН НАНУ, виставки, 2013 рік.