« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 441–447

УДК 39(=161.2):746.1(477.86-11)”18/192”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02.441

Надійшла 26.02.2018

ТКАЦТВО ПОКУТТЯ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТРАДИЦІЯ ТА ОБРАЗНО-СТИЛЬОВІ ІНСПІРАЦІЇ

Олійник Ольга Володимирівна, кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ народного мистецтва,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: oliao-m@i.ua

 Анотація. Традиційна художня тканина — один з важливих маркерів етнокультури, а на зламі тисячоліть це мистецьке надбання стає потужним джерелом натхнення, отримує нову духовну якість. Сучасні естетичні запити суспільства спрямовують розвиток покутського ткацтва у руслі інтерпретації традиційної художньої основи, створення образних асоціацій майстрами та дизайнерами текстилю.

Ключові слова: тканина, традиція, народний майстер, візерунок, орнамент.

Список використаних джерел

  1. Ганна Вінтоняк. Альбом / автор вступ. ст., упоряд. О. Никорак. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2011. — 208 с. : іл.
  2. Михайлова Марина. Етнокультура та національна свідомість: соціально-філософський аналіз / Марина Михайлова // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія». — Острог : Острозька академія. — Вип. 8. — 2011. — С. 19—27.
  3. Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху / Е. Сміт ; пер. з англ. М. Климчука і Т. Цимбала. — Київ : Ніка-Центр, 2009. — 320 с. — (2-ге вид., стереотип.).
  4. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття. — Режим доступу : http://hutsul.museum/museum/articles/mustectvo-pokyttya/).
  5. Наталія Грицак. «ТекСТИЛЬ. Динаміка традиції». — Режим доступу : http://hutsul.museum/exhibi­tions/ 2013/Tekstul-dynamika-tradu­ciya/.
  6. Ярослава Ткачук. Мистецтво Покуття. — Режим доступу : http://hutsul.museum/museum/articles/mustectvo-pokyttya/.
  7. «Покутське ткацтво» родини Костюків. — Режим доступу : http://www.ifportal.net/news/full/11690.html.
  8. Ткацтво Марії Стефак. — Режим доступу : https://tkactvo.webnode.com.ua/.
  9. Оля Полюк, Наталія Грицак «Дороги, що переплелися». — Режим доступу : http://hutsul.museum/exhi­biti­ons/2014/lytvyn-sachro-tekstyl/.
  10. Оксана ЛИТВИН: «По життю веде Бог, і від нас нічого не залежить». — Режим доступу : http://kuryer-if.info/oksana-litvin-po-zhittyu-ve­de-bog-i-vid-nas-nichogo-ne-zalezhit/.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »