Genre Characteristics of Kolomyikas

Оlha Кovalchuk

Genre Characteristics of Kolomyikas and their Functional Nature

The subject of our article became genre nature of kolomiykas in comparative context with Slavic small song genres. Textual approach and criteria for defining kolomiykas are not sufficial when dealing with syncretic masterpieces: there is not enough focus put on the scope and content, as it did V. Hnatiuk [14, p. XIII], size, rhythm and frequent connection with dance — A. Zachynyayev [9, p. 317] or rytm and melody — V. Goshovsky [8, p. 146—210]. As the key differentiators here should serve multiple factors that can not be avoided in determining genre affiliation of songs. These are: a) the form, composition, means of artistic language; b) the content; c) rhythm, melody; d) the presence or absence of dance accompaniment, manner of its presentation, facial expressions and gestures; e) restriction to certain situations (picking up berries, mushrooms, housekeeping, grazing, fun) or absence of such «dedication». So, when fixing folklore material, we tried to avoid subjectivity, using video recording technique, which enabled analyze texts, melodies, dance moves, facial expressions, gestures, emotional state soloists, environment and runtime, music and reception. Thus, penetrating into the essence of the phenomenon, we have come to their own definition of the term «kolomyiky» — as a short two-tree lined of various themes songs to dance or for singing with typically 14 syllabled verse, rhythm (4+4+6) with caesura in the middle, chromatic melody in a small vocal range, final, sometimes the inner feminine rhyme that are prevalently sung in the western regions of Ukraine…

Читати статтю повністю »

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »