Архів
2008 рік, випуск 3-4 переглянути»
1995 рік, спеціальний випуск "Танатос" переглянути»
1995 рік, випуск 1 переглянути»
2009 рік, випуск 3-4 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

Тарас Ярослав Миколайович

taras
Завідувач відділу, професор, доктор історичних наук, кандидат архітектури, лауреат Державної премії України в галузі архітектури

Наукові зацікавлення:етнологія, народна і сакральна архітектура, етноекологія.

e-mail: etnomod@yandex.ua

Наші автори
Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»
Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»
Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»
Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »