2011 рік, випуск 4

2011-4

Зміст

Яців Р. Фестини «Народознавчих Зошитів» (З приводу виходу у світ 100 числа). С. 559-560
читати »

Кирчів Р. Українська тема в народознавчій парадигмі Адама Фішера. С. 561-575

На основі архівних та інших матеріалів досліджуються зв’язки відомого польського народознавця, професора Адама Фішера з українськими вченими. Простежуються його
дослідницька рецензія питань з української фольклористики й етнографії та складні перипетії його наукової діяльності і життя у Львові в період міжвоєнного двадцятиріччя й початку 40-х рр. ХХ ст.
Ключові слова: народознавство, традиційна культура, етнологія, фольклор, етнокультурне пограниччя.

читати »

Никорак О. Наукова спадщина Катерини Матейко в українському народознавстві (до 100-ліття від дня народження). С. 576-585

У статті висвітлюється наукова спадщина видатної української вченої — етнографа Катерини Матейко. Відзначаються її найважливіші досягнення в дослідженні української народної кераміки й традиційного вбрання.
Ключові слова: етнографія, народознавство, народна кераміка, традиційне вбрання.

читати »

Гонтар Т. Дослідник і охоронець народної культури. С. 586-590

У статті подаються зворушливі спогади про ученого-наставницю, музейника, етнографа Катерину Матейко.
Ключові слова: українська культура, музей, фонди.

читати »

Гвоздевич С. Катерина Матейко — дослідниця української народної кераміки. С. 591-597

На основі публікацій та особистих спогадів коротко викладено біографію Катерини Матейко (1910—1995) — видатного українського етнографа, музейника; визначено основні
віхи її керамологічних студій. Охарактеризовано головні публікації вченої щодо цієї тематики та з’ясовано вагомість внеску дослідниці у комплексне вивчення та музеєфікацію української традиційної культури ХІХ—ХХ ст. Зокрема, наголошується на великому фактичному речовому підґрунті праць, численних польових дослідженнях та тісних наукових контактах із центрами українського гончарства: Косів, Сокаль, Дрогобич, Опішня. Підкреслено високий фаховий рівень робіт, ерудицію та персональну харизму вченої, на долі якої залишила свій відбиток важка доба панування в Україні тоталітарних режимів.
Ключові слова: Катерина Матейко, МЕХП, гончарство, народна кераміка, локальні особливості народної культури.

читати »

Остапик О. Катерина Іванівна Матейко — етнограф, музейник, мистецтвознавець, дослідник народної культури. С. 598-604

На матеріалах архіву Інституту народознавства НАН України проаналізовано науково-дослідницьку, збирацьку, музейну, методичну та громадську діяльність К.І. Матейко.
Ключові слова: К.І. Матейко, етнограф, музейник, рецензент, науковець.

читати »

Моздир М. Такою її пам’ятаю. С. 605-607

У статті подані теплі спогади про ученого-товариша, з якими автор статті провів чималий відтинок життєвого шляху.
Ключові слова: Катерина Матейко, вчена, спеціаліст, Музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.

читати »

Гудак В. Незабутні враження…. С. 608-610

У статті подаються спогади про перше знайомство з К.І. Матейко в Музеїю етнографії та художнього промислу у Львові, подальшу співпрацю з ученою в цій установі,
про тих самовідданих науковців, які творили українську науку в умовах тоталітарного режиму.
Ключові слова: К.І. Матейко, вчені-дослідники, переслідування, українська наука.

читати »

Никорак О. Наукові праці дійсного члена НТШ, кандидата історичних наук Катерини Іванівни Матейко. С. 611-614
читати »

Герус Л. Народна іграшка у дослідженнях Катерини Матейко. С. 615-623

У статті аналізується доробок відомого етнографа Катерини Матейко в галузі дослідження народної іграшки.
Ключові слова: народна іграшка, гра, етнографія, культура.

читати »

Матейко К. Про сподвижників українського мистецтва. С. 624-628
читати »

Мотиль Р. Глиняний посуд епохи неоліту на теренах України. С. 629-634

У статті розглядається глиняний посуд України періоду неоліту. Аналізуються основні типи і форми, а також домінуючі мотиви візерунків у керамічних комплексах неолітичних культур. Виділено певні характерні риси неолітичної кераміки, такі як перехід від гостродонного горщика до плоскодонного посуду, поява штампованих і гребінцевих візерунків тощо.
Ключові слова: глиняний посуд, неолітична кераміка, характерні риси, горщик, форма, візерунок.

читати »

Колупаєва А. До джерел української церковно-обрядової кераміки. С. 635-655

У статті систематизовано висвітлюються пам’ятки візантійської кераміки, в т. ч. з території України, як одне з джерел вивчення історичного, типологічного, іконографічного аспектів української церковно-обрядової кераміки. Серед них найдавніші керамічні церковні вироби — світильники, предмети літургійного посуду, паломницькі глиняні євлогії (медальйони-жетони, ампули) та глиняні штампи, пов’язані з виготовленням літургійного хліба, євлогій для прочан, а також керамічні ікони.
Ключові слова: візантійська кераміка, світильник, хорос, глиняна євлогія, ампула, жетон, глиняний штамп для просфор, літургійний посуд, керамічна ікона.

читати »

Івашків Г. Особливості форми та декору керамічних димарів. С. 656-670

У статті розглядаються питання призначення, типології та художніх особливостей керамічних димарів як виду архітектурної кераміки. Їх назви зафіксовані в різних регіонах України, зазначений час побутування, проаналізовані основні форми виробів та оздоблення. Встановлені гончарні осередки, в яких виготовляли комини, та авторство окремих із них.
Ключові слова: архітектурна кераміка, димар, піч, дим, форма, декор, пластичні елементи.

читати »

Болюк О. Основи систематизації дерев’яного облаштування та архітектурні елементи інтер’єру церков. С. 671-679

Розглянуто критерії систематизації дерев’яного облаштування церковного інтер’єру. Подано типологію архітектурних елементів храму, які оздоблені профілюванням та різьбою.
Ключові слова: архітектура, церква, інтер’єр, облаштування, дерево, мистецтво, декор.

читати »

Олійник О. Українські церковні тканини: типи, походження, символіка. С. 680-690

У статті розглядаються церковні тканини — важливі літургійно-обрядові атрибути української церкви і високохудожнє явище. Ця галузь церковного мистецтва охоплює три роди виробів, визначені за функціональною ознакою: священиче облачення, сакральні покрови та храмово-обрядові вироби. Найважливіші серед них за сакральною суттю два перших роди, а храмово-обрядові вироби призначені для облаштування інтер’єру церкви, не літургійних обрядів та процесій.
Ключові слова: тканини, типологія, символіка, облачення, покров.

читати »

Федорчук О. Художні вироби з бісеру в українському народному мистецтві: походження та розвиток традиції. С. 691-703

У статті розглядаються витоки та становлення традиції художніх виробів з бісеру в Україні. Давня художня практика використання бісерних матеріалів пов’язана, передовсім, з виготовленням накладних прикрас та оздобленням компонентів ансамблю одягу; окрім того — виконанням виробів церковного призначення та предметів хатньої обстави та ужитку. Знання тривалої ґенези бісерних виробів на етнічних теренах України є відправною позицією реконструкції традиції бісерного оздоблення народного одягу українців XIX—XX ст.
Ключові слова: бісер, одяг, декор, прикраса.

читати »

Козакевич О. Традиційні мереживні та в’язані вироби на Буковині кін. ХІХ — ХХ ст. (за матеріалами мистецтвознавчих експедицій). С. 704-718

У запропонованій статті розглядаються типологія та художні особливості буковинських в’язаних та мереживних виробів кінця ХІХ—ХХ ст., базовані на мистецтвознавчих експедиціях в тому регіоні. Зі слів респондентів ми отримали інформацію про матеріали та техніки виготовлення, визначили основні напрями розвитку цих видів мистецтва, простежили взаємовпливи сусідніх культур.
Ключові слова: в’язання, мереживо, оздоблення, мережка, переплетення, традиційне.

читати »

Шпак О. Осередок народного малярства на склі середини — другої половини ХХ століття у селі Річка Міжгірського району Закарпатської області (матеріали польових досліджень автора 2010 року). С. 719-728

У статті на підставі польових досліджень проаналізовано діяльність осередку народного малярства на склі у селі Річка. Виявлено імена майстрів, розглянуто типологію творів, способи збуту та розміщення в інтер’єрі, введено у науковий обіг невідомі досі артефакти.
Ключові слова: малярство на склі, осередок народного мистецтва, народні майстри, типологія творів.

читати »

Тріска О. Богородчанський осередок народного малярства на склі. С. 729-738

У статті розглядається Богородчанський осередок народного малярства на склі, один з найбільш характерних центрів цього виду творчості. Двадцять шість ікон, що походять з
Богородчан, за тематикою близькі до інших творів на склі з гуцульсько-покутсько-буковинського реґіону, проте вирізняються особливою художньою мовою: лінійним наповненням, колоритом, орнаментальними мотивами. Висвітлюється діяльність родини Німчиків і проаналізовано мистецьку спадщину провідного маляра Петра Німчика (1853—?).
Ключові слова: ікона на склі, техніка виконання, колорит, лінійне вирішення, декоративні мотиви, іконографія.

читати »

Школьна О. Вивчення українського мистецтва промислової тонкої кераміки ХХ століття: різниця в художньо-стильових домінантах з російськими порцеляною-фаянсом. С. 739-744

Репрезентація, осмислення обширів явища і аналіз особливостей фарфору та фаянсу України на тлі етногенетичних культуротворчих процесів потребує введення цієї частини
нашої спадщини у міжнародний науковий обіг і власні наукові програми вузів та науково-дослідних інституцій. Ґрунтовне і всебічне дослідження фарфору й фаянсу різних етнокультурних регіонів України має важливе теоретичне і практичне значення для розвитку сучасного мистецтва. У цьому зв’язку необхідно максимально використовувати досвід попередників, особливо спираючись на праці представників академічної вітчизняної науки, у тому числі Катерини Матейко, оскільки від фундаменту досліджень залежать методологічні принципи та науковий апарат сучасних історій мистецтва, монографій, окремих фаховий публікацій, довідково-енциклопедичних статей.
Ключові слова: Промислова тонка кераміка, порцеляна, фаянс, Україна, ХХ століття, художньо-стильові домінанти.

читати »

Сапеляк О. Україна в шляхетних образах. С. 745-747
читати »

Шпак О. Цінне видання про мистецтво гуцульської вишивки. С. 748-751
читати »

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »