2012 рік, випуск 6

2012-6

Зміст

Дяків В. Специфіка народної релігійності українців в умовах більшовицької окупації 1930-х рр. С. 975-994

Досліджується специфіка розвитку народної релігійності українців в умовах більшовицької окупації 1930-х років. Простежені особливі трансформації релігійного елемента у календарній та родинній обрядовості українців, у сприйнятті народною свідомістю буденних реалій совєтської дійсності, подій часу 1930-х рр. — терору, колективізації, голодомору. Традиційні у своїй основі, розглянуті специфічні прояви народної релігійності водночас надають нові, особливі мотиви, сюжети, образи та інші етнокультурні компоненти відповідно до особливої суспільно-історичної ситуації того часу.
Ключові слова: народна релігійність, чудо, обряд, релігійний рух, духовна творчість.

читати »

Тарнавський Р. Толока під час будівництва в громадському побуті українських селян (друга половина ХІХ — перша половина ХХ ст.). С. 995-1009

У статті йдеться про звичай толоки під час будівництва як форму взаємодопомоги в українській традиційній сільській громаді. На основі матеріалів польових етнографічних експедицій, архівних джерел та інформації наукової літератури автор охарактеризував трудовий та обрядовий етапи толоки під час будівництва серед українців на загально­слов’янському тлі, з акцентом на специфіку будівельних технік на різних українських етнічних землях.
Ключові слова: толока, взаємодопомога, будівництво, гро­­мадський побут, українська сільська громада, глиняно-солом’яні вальки, саман, чомур.

читати »

Голик Р. Міщанин і місто: повсякденне життя та етнокультурні стереотипи львів’ян у XVII ст. (на прикладі Львівського літопису). С. 1010-1018

Стаття аналізує уявлення про ранньомодерний Львів у свідомості його жителів. На прикладі Львівського літопису простежено, як львів’яни сприймали міський простір і час, воєнні конфлікти, як розглядали етноконфесійні ідентичності сучасного їм суспільства.
Ключові слова: Львів, Львівський літопис, міська культура, ментальність, етнокультурні стереотипи.

читати »

Глушко М. Невідомий Андрій Веретельник. С. 1019-1026

У статті йдеться про невідомі сторінки життя і діяльності Андрія Веретельника — етнографа, фольклориста, прозаїка, драматурга, публіциста, редактора. Значну увагу зосереджено на його співпраці з Науковим товариством ім. Шевченка у Львові. Зокрема, аналізуються тематика його етнографічних зацікавлень, публікація на шпальтах «Етноґрафічного збірника» фольклорних матеріалів, які дослідник зібрав на теренах сучасного Кам’янко-Бузького району Львівської області.
Ключові слова: Андрій Веретельник, життєвий і творчий шлях, прозаїчний доробок, етнографічно-фольклористична діяльність, Наукове товариство ім. Шевченка у Львові.

читати »

Тарасюк І. Концепт надії в українській народнорелігійній духовності: на матеріалі паремій. С. 1027-1042

Стаття є спробою розкрити глибинний зміст надії як категорії народнорелігійної духовності українців та особливості мислення віруючої людини. Автор аналізує народну інтерпретацію релігійного поняття надії на матеріалі приказок і прислів’їв, що виражають покладання надій на доброту і милосердя Бога, повну довіру до Нього в очікуванні майбутніх благ і в пошуках допомоги у труднощах.
Ключові слова: релігійна свідомість, українська ментальність, релігійні уявлення, народний світогляд, традиційна духовність, віра в Бога, поняття надії, страх, відчай, духовна убогість, Божа ласка, милосердя, народна мудрість, паремія, приказка.

читати »

Головата Л. Культурно-наукове видавництво при Українському національному об’єднанні в Протектораті Чехії й Моравії, 1941—1944: від створення до ліквідації. С. 1043-1053

У статті на основі нових архівних джерел досліджено коротку інституційну історію Культурно-наукового видавництва при Українському національному об’єднанні в Празі  – персональний склад, взаємини з цензурними органами, видавничі пріоритети, специфіку в контексті видавничого руху періоду Другої світової війни.
Ключові слова: Друга світова війна, Протекторат Чехії і Моравії, культура, громадські осередки, український видавничий рух, цензура.

читати »

Козакевич О. Львів — осередок трикотажного виробництва (кінець XIX — перша третина XX ст.). С. 1054-1069

У статті розглянуто один з провідних осередків трикотажного виробництва у Східній Галичині кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. — Львів. Визначено важливі етапи розвитку у контексті соціокультурних чинників та явищ зазначеного періоду, розглянуто основні типи виробництва, простежено значення фахової освіти у піднесенні місцевого трикотажного промислу, охарактеризовано асортимент та художньо-стильові особливості трикотажних виробів.
Ключові слова: трикотаж, робітні, мануфактури, фахова освіта, асортимент, мода, традиція, художні особливості.

читати »

Никорак О. Своєрідність декору запасок Західного Поділля: типи, осередки. С. 1070-1086

У статті проаналізовано своєрідність художніх ознак запасок Західного Поділля за техніками ткання, схемами композиції, колоритом. Визначено осередки виготовлення та побутування запасок різних типів. Проведено паралелі з однотипними виробами інших історико-етнографічних районів України та сусідніх народів.
Ключові слова: запаски, техніки ткання, осередки, схеми композиції, орнаментальні мотиви, ритміка, рапорт, колорит.

читати »

Тарас В. Парк. Історичні витоки. С. 1087-1111

У статті представлено історичні витоки та релігійні засади виникнення, становлення та розвитку парку. Показано, як протягом історії свого існування парк трансформувався від одного з найважливіших засобів репрезентативного, наочного пред’явлення владі володаря до важливого елементу загальноміської системи озеленення і рекреації в сьогоденні.
Ключові слова: парк, полювання, релігійні уявлення, дерево життя, парадиз, рай, Елісій, тварини, звіринець, Месопотамія, Ассирія, Єгипет, Персія, Греція, Рим, Візантія, середньовіччя.

читати »

Федорчук О. Художні вироби з бісеру в народному мистецтві Бережанщини (за матеріалами мистецтвознавчої експедиції 2011 р.). С. 1112-1122

Стаття присвячена мистецьким пам’яткам початку — середини XX ст., які були зафіксовані на теренах Бережанського р-ну Тернопільської обл. у ході мистецтвознавчої експедиції Інституту народознавства НАН України. Серед них — накладні прикраси з бісеру та компоненти народного одягу, декоровані бісером. Унікальними знахідками стали твори церковного призначення (1930 та 1960-х рр.), виявлені у старій та новій церквах з с. Жуків Бережанського р-ну Тернопільської обл.
Ключові слова: бісер, склярус, лелітки, ґердан, безрукавка, фартух, хоругва.

читати »

Маковецька М. Зародження та розвиток дизайну в Галичині (висвітлення в наукових джерелах). С. 1123-1131

У статті висвітлено стан дослідження у науковій мистецтвознавчій літературі передумов появи дизайну у Львові, та Галичині в цілому. На основі літературних та архівних джерел розкривається специфіка розбудови таких галузей дизайну, як архітектурний, промисловий та ін. Основна увага приділяється найбільш значимим явищам, які мали загальноєвропейський розголос та значення для розвитку дизайну в Галичині та Україні в цілому.
Ключові слова: дизайн, ремесла, промисловість, Галичина.

читати »

Годованська О. Українська діаспора в Угорщині: виклики ХХІ ст.. С. 1132-1138

Початок активної громадської діяльності українців датується 1991 роком. Перед угорськими українцями стоїть нагальна потреба подолання течії політичного русинства, створення українських шкіл, вузу, театру, запровадження щотижневих церковних богослужінь у своїх храмах.
Ключові слова: українці Угорщини, рідна школа, націо­наль­но-культурні цінності.

читати »

Мовна М. «Історичні проходи по Львові» І. Крип’якевича: 80 літ тривання. С. 1139-1145

У статті коротко розглянуто історію створення книги, звернуто увагу на її структуру та фактологічне наповнення, осмислюється місце путівника у суспільно-історичному кон­тексті 30-х рр. ХХ ст. та сучасності.
Ключові слова: І. Крип’якевич, Львів, путівник, історія.

читати »

Смоляр О. Неординарність стилю «неомодерн» у створенні дизайнерських інтер’єрних об’єктів України ХХІ століття. С. 1146-1151

У статті висвітлюється неординарність стилю «неомодерн» у створенні дизайнерських інтер’єрних об’єктів України ХХІ століття.
Ключові слова: стиль неомодерн, дизайн інтер’єру, колористичне рішення, композиція, пластичність форм, мистецтво сучасності

читати »

Тарас Я. Архітектурно-декоративне вирішення дахів у Молдові. С. 1152-1170

У статті розглядаються дахи молдавських хат, їх архітек­турно-декоративне вирішення. Особлива увага приділяється декоративному вирішенню складових даху: гребеневим дошкам, бовдурам, причілкам, причелинам. Розглядається символіка в композиції причілків. Матеріал широко представлений графічною частиною.
Ключові слова: Молдова, дах, причілок, декор в архітектурі.

читати »

Пашук В. Товариство «Просвіта»: перші видання на соціально-економічну та господарську тематику. 1869—1874 рр.. С. 1171-1186

Охарактеризовано перші видання Товариства «Просвіта» на соціально-економічну та господарську тематику, що публікувалися в альманахах та окремих виданнях в період 1869—1874 рр. У них подавалися поради (головно дані з агрономії, ветеринарії) щодо ведення раціонального сільськогосподарського виробництва, вдосконалення догляду за свійськими тваринами. Також, з метою запобігання розоренню селян, пропаговано засоби зміцнення їх фінансового становища через заснування громадських шпихлірів та позичкових кас — відомих і ефективних форм кооперації. Поряд з цим звучали заклики поборювати власні негативні риси — пияцтво, лінивство, неуцтво, марнотратність, а замість них культивувати тверезість, працьовитість, ощадливість, засновувати школи з рідною мовою навчання.
Ключові слова: Товариство «Просвіта», просвітянські ви­дання на соціально-економічну та господарську тематику, о. Ст. Качала, І. Бічай, о. І. Наумович, Р. Юнович.

читати »

Лесів А. Юда Іскаріот в іконі «Тайна вечеря» XVIII ст. з с. Соліна. С. 1187-1194

В статті досліджується образ Юди Іскаріота в іконі «Тайна вечеря» XVIII ст. з с. Соліни, зі збірки Музею народної архітектури в Сяноку, Польща. Проводиться детальний мистецтвознавчий аналіз композиції ікони. Особлива увага надається розширеному аналізу унікального образу Юди Іскаріота — досліджується символіка кольору в образі Юди, його жести, зовнішність. Піднімається питання трактування в сакральному мистецтві Західної України образу Юди як зрадника.
Ключові слова: Юда Іскаріот, Тайна вечеря, іконопис, іконографія, символізм, зрада.

читати »

Гай К. Арт-ринок України кінця XX — початку XXI ст.: джерела дослідження. С. 1195-1201

У статті проаналізовано наукові статті та монографії, у яких досліджено означення арт-ринку, його структурування та огляд кожного із його структурних елементів. Проведено дослідження ключових концепцій розвитку арт-ринку як феномену сучасної культури в українських, російських, американських та британських дослідженнях. На прикладі фрагментарності теоретичних досліджень встановлено, що арт-ринок як явище потребує міждисциплінарного вивчення.
Ключові слова: арт-ринок, концепції розвитку, сучасна культура, теоретичні дослідження, міждисциплінарне вивчення.

читати »

Сокіл В. Образи наративів про голодомор. С. 1202-1208

У статті йдеться про формування образу. Розглядаються образи-персонажі, образи-речі, зорові, нюхові, дотикові об­рази, характерні для наративів про голодомор. Досліджується емоційний стан наратора під час творення образу.
Ключові слова: наративи про голодомор, формування образу, речі-образи, візуальні образи, нюхові образи, дотикові образи.

читати »

Михайлюк Н. Історико-мистецькі особливості ікони Богородиці Одигітрії львівського монастиря сестер ЧСВВ (гіпотези і факти). С. 1209-1217

На основі дослідження зображень рентгенівських знімків монастирської ікони Богородиці Одиґітрії і світлин двох інших богородичних ікон прослідковується письмо того самого майстра. Одна з них з м. Буська на Львівщині — нещодавно вперше введена в науковий обіг, а інша — відома ріпнівська ікона «Богородиця з похвалою» маляра Федора. Порівнюючи збережені ікони храму Св. Юрія у Львові, припускаємо, що монастирська ікона Богородиці Одигітрії могла належати до Святоюрського іконостасу. У зв’язку з проведеним дослідженням зображень ікон висуваємо гіпотезу, що маляр Федор — автор втраченої на сьогодні ріпнівської ікони, може бути історично відомим митцем Федьком, що малював ікони до храму Св. Юрія.
Ключові слова: ікона Богородиці Одиґітрії, монастир сестер ЧСВВ, іконографія, стилістика, іконостас, Львівщина.

читати »

Волошин М. Становлення особистості та формування світогляду Олени Кульчицької. С. 1218-1228

У статті йдеться про одну з найбільш відомих широкому загалу жінок-художниць Галичини — Олену Кульчицьку. Проаналізовано чинники та аспекти, які вплинули на формування світогляду та становлення її особистості як художника та мистецтвознавця.
Ключові слова: Олена Кульчицька, Віденська школа, монастир Сакраменток, модерне мистецтво, віденська сецесія, світогляд.

читати »

Харчук Х. Формування Стрийського цвинтаря у Львові (друга половина ХVII — кінець ХІХ ст.). С. 1229-1234

В статті у хронологічній послідовності досліджується процес формування Стрийського цвинтаря у місті Львові від його заснування у другій половині ХVII ст. до закриття. Цей цвинтар є незбереженою пам’яткою історико-меморіальної та культурної спадщини західного регіону України.
Ключові слова: цвинтар, некрополь, поховання, історико-меморіальна спадщина, пам’ятка історії.

читати »

Мруз Л., Павлюк С. Питання, роздуми, сумніви (розмова про охорону нематеріальної культурної спадщини). С. 1235-1250

Розмова між професором Лєхом Мрузом — директором Інституту етнології тa кyльтурнoї антропології Варшавського університету, доктором габільотованим, та професором Степаном Павлюком — директором Інституту народознавства НАН України, доктором історичних наук, академіком — про значення нематеріальної культури в сучасних етнічних процесах.

читати »

Печенюк Т. Структурна систематизація творів декоративно-прикладного мистецтва. С. 1251-1256
читати »

Кузьменко О. Голос часу у скриптах інтелектуального діалогу. С. 1257-1260
читати »

Гелитович М. Феномен Івана Труша. Нові спостереження. С. 1261-1263
читати »

Кузьменко О. «Я у Львові родилася і у Львові росла…». Перше монографічне дослідження українського міського фольклору. С. 1264-1269
читати »

Яців Р. Шедеври українського бароко у Луврі. С. 1270-1271
читати »

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »