« 2017. № 3 (135)

Народознавчі зошити. 2017. № 3 (135). С. 503–530

УДК 94:[001.32:39](477)

https://doi.org/10.15407/nz2017.03.503

ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ БОРОТЬБИ ЗА СВОЄ ГРЯДУЩЕ!

Павлюк Степан Петрович, доктор історичних наук,

професор, академік НАНУ,

директор Інституту народознавства НАН України.

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: тел.(032) 297-01-57; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Висвітлюються етапи становлення Інституту народознавства НАН України та Музею етнографії та художнього промислу (при Інституті). Пошановуються імена творців науки Галичини, починаючи від діячів «Руської трійці», імена директорів наукових установ, що стали фундаментом нинішнього Інституту. Висвітлюється діяльність учених-науковців установи та їхній вклад як в українську, так і світову науку. Акцентується, зокрема, на досягненнях Інституту в обстеженні зони Полісся після аварії на ЧАЕС на території нинішніх 1—3­ї зон радіоактивного забруднен­ня. Показані дослі­дження Інституту в галузі урбаністичної етнології в ділянці етнополітики, мовного будівництва, деко­лонізації міської культурно­цивілізаційної сфери та ін.; зорієнтованість на виявлення і теоретичне осмислення сучасних змін соціокультурної динаміки, зокрема міжетнічної комунікації, глобалізації, проблем трудової міграції тощо. Підкреслюється видавнича діяльність Інституту.

Ключові слова: Інститут народознавства НАН України, Музей етнографії та художнього промислу, учені, науковці, професор Ю. Гошко, академік С. Павлюк, видавнича діяльність.

Надійшла 22.02.2017

Список використаних джерел:

  1. Архів ІН НАН України. — Оп. 1 Художньої промисловості. — Од. зб. 4.
  2. Дністрянський М.С. Кордони України / М.С. Дністрянський. — Львів, 1992. — С. 107.
  3. 3аставний Ф.Д. Українські етнічні землі / Ф.Д. Заставний. — Львів, 1993. — С. 48.
  4. Франко Іван. Твори : у 20­ти т. / Іван Франко. — Т. ХІХ. — Київ, 1956.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »