« 2017. № 5 (137)

Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1079—1085

УДК: 75.071.1.4:082.2](477.83­25)О.Дмитренко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05.1079

ЖИТТЄВІ ТА ТВОРЧІ ІМПРОВІЗАЦІЇ ОЛЕКСАНДРА ДМИТРЕНКА (З НАГОДИ 70-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ МИТЦЯ)

Козакевич Олена Романівна кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник

відділу народного мистецтва

Інституту народознавства

Національної академії наук України,

проспект Свободи, 15, м. Львів, 79000, Україна

Контакти: (067)2703221; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація: Олександр Іванович Дмитренко — український художник, викладач Львівської Національної академії мистецтв — у 2017 році відсвяткував свій 70­річний ювілей. У статті розглянуто основні життєві віхи митця, визначено ключові події та персоналії, що відіграли провідну роль у виборі професії.

Ключові слова: Олександр Дмитренко, педагог, художник, живопис, пленер, виставки, творчість, мистецтво.

Надійшла 26.07.2017

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »