« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 130—141

УДК 7. 01. 26: 7. 04
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.130

ВПЛИВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА НА ПОШУК НОВИХ РІШЕНЬ У СУЧАСНОМУ ІКОНОПИСІ ЛАВРСЬКИХ ХУДОЖНІХ МАЙСТЕРЕНЬ ІМ. І. ЇЖАКЕВИЧА

ВІЛЬХОВЕЦЬКА Катерина

ORCID ID: 0000-0002-5251-4252

аспірантка,

Київський національний університет

культури та мистецтв

вул. М. Чигоріна, 20, м. Київ, 01042, Україна

Контакти: e-mail: vilkhovetska.art@gmail.com

Анотація. Розглядається та аналізується діяльність лаврських іконописних шкіл-малярень (від ХVІІ ст. до сучасності), здійснюється пошук їх нової художньої мови і схильність до впливу народного мистецтва. Через короткі есе, створені на базі інтерв’ю, стаття ознайомлює з сучасними іконописцями лаврських художніх майстерень ім. І. Їжакевича, які у своїй творчості продовжують мистецькі традиції попередників.

Ключові слова: лаврські малярні, церковне мистецтво, стінопис, іконопис, іконописець, народне мистецтво, художник, канон.

Надійшла 31.01.2019

Список використаних джерел

  1. Жолтовський П.М. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні. Альбом-каталог. Київ: Наукова думка. 1982. 285 с.
  2. Шиденко В.А. Вибрані праці з історії Києво-Печер­ської лаври (російською мовою). Київ: НКПІКЗ; Фенікс, 2008. 256 с.
  3. Лопухіна О.В. Діяльність та художній напрям лаврської іконописної майстерні в ХІХ — поч. ХХ ст. Лаврський альманах. Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. 1999. Вип. 2. С. 11—17.
  4. Дундяк І. Іван Їжакевич і церковне мистецтво України другої пол. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2016. № 5. С. 1095—1101.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »