« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 142—148

УДК 785.1 +78.03
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.142

ТВОРИ ВІКТОРА ВЛАСОВА У РЕПЕРТУАРІ АНСАМБЛЮ БАНДУРИСТІВ «ЧАРІВНИЦІ»

БЕРЕЗУЦЬКА Марина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5511-2195

доцент кафедри народних інструментів

Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки,

вул. Ливарна, 10, 49044, Дніпро, Україна.

Контакти: e-mail: bermarser@ua.fm

Анотація. Ансамбль бандуристів «Чарівниці» Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки є яскравим прикладом української музичної культури, його репертуар віддзеркалює розвиток всього ансамблевого бандурного виконавства. Постановка проблеми. Важливу роль у розвитку будь-якого музичного інструменту відіграє наявність оригінального репертуару, створеного композиторами саме для цього інструменту. Оригінальні твори для бандури Віктора Власова — сучасного одеського композитора, який поєднав неповторний тембр бандури, вірші українських поетів та сучасні засоби музичної виразності займають особливе місце в репертуарі ансамблю «Чарівниці». Методологія. Методологічна основа роботи — методи системного музикознавчого аналізу, що базуються на принципах комплексності та послідовності. Висновки. Вокальні твори для бандури В. Власова — це окремий пласт бандурного репертуару, який відрізняється новим підходом сучасного композитора до національного музичного інструмента. Композитор віртуозно використав темброво-акустичні властивості бандури у нових оригінальних творах, що зробило їх хітами бандурного виконавства й водночас невід’ємною частиною концертного та педагогічного репертуару бандуристів.

Ключові слова: бандура, ансамбль бандуристів, репертуар, оригінальний репертуар для бандури, композитор В. Власов.

Надійшла 6.12.2018

Список використаних джерел

  1. МорозевичН.В. Бандурна творчість В. Власова в сучасній музичній культурі України. Бандурне мистецтво ХХІ століття: тенденції та перспективи роз­витку: Збірник матеріалів ІІ Міжнародної нау­ково-практичної конференції (м. Київ, 12—13 жовтня 2006). Київ, 2017. С. 104—109.
  2. Іваницький А.І. Український музичний фольклор. Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. 320 с.
  3. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-ти томах. Київ: Наукова думка, 2003. 784 с.
  4. Історія української літератури XIX ст.: у 3-х кн. Кн. 2: 40—60-ті рр. ХІХ ст. Київ: Либідь, 1996. 384 с.
  5. Шевченківський словник у двох томах. Київ, 1976. Т. 1. 384 с.
  6. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість. Київ: Знання-Прес, 2006. 591 c.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »