« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 130—141

УДК 7. 01. 26: 7. 04
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.130

ВПЛИВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА НА ПОШУК НОВИХ РІШЕНЬ У СУЧАСНОМУ ІКОНОПИСІ ЛАВРСЬКИХ ХУДОЖНІХ МАЙСТЕРЕНЬ ІМ. І. ЇЖАКЕВИЧА

ВІЛЬХОВЕЦЬКА Катерина

ORCID ID: 0000-0002-5251-4252

аспірантка,

Київський національний університет

культури та мистецтв

вул. М. Чигоріна, 20, м. Київ, 01042, Україна

Контакти: e-mail: vilkhovetska.art@gmail.com

Анотація. Розглядається та аналізується діяльність лаврських іконописних шкіл-малярень (від ХVІІ ст. до сучасності), здійснюється пошук їх нової художньої мови і схильність до впливу народного мистецтва. Через короткі есе, створені на базі інтерв’ю, стаття ознайомлює з сучасними іконописцями лаврських художніх майстерень ім. І. Їжакевича, які у своїй творчості продовжують мистецькі традиції попередників.

Ключові слова: лаврські малярні, церковне мистецтво, стінопис, іконопис, іконописець, народне мистецтво, художник, канон.

Надійшла 31.01.2019

Список використаних джерел

  1. Жолтовський П.М. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні. Альбом-каталог. Київ: Наукова думка. 1982. 285 с.
  2. Шиденко В.А. Вибрані праці з історії Києво-Печер­ської лаври (російською мовою). Київ: НКПІКЗ; Фенікс, 2008. 256 с.
  3. Лопухіна О.В. Діяльність та художній напрям лаврської іконописної майстерні в ХІХ — поч. ХХ ст. Лаврський альманах. Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. 1999. Вип. 2. С. 11—17.
  4. Дундяк І. Іван Їжакевич і церковне мистецтво України другої пол. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2016. № 5. С. 1095—1101.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »