Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 142—148

УДК 785.1 +78.03
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.142

ТВОРИ ВІКТОРА ВЛАСОВА У РЕПЕРТУАРІ АНСАМБЛЮ БАНДУРИСТІВ «ЧАРІВНИЦІ»

БЕРЕЗУЦЬКА Марина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5511-2195

доцент кафедри народних інструментів

Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки,

вул. Ливарна, 10, 49044, Дніпро, Україна.

Контакти: e-mail: bermarser@ua.fm

Анотація. Ансамбль бандуристів «Чарівниці» Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки є яскравим прикладом української музичної культури, його репертуар віддзеркалює розвиток всього ансамблевого бандурного виконавства. Постановка проблеми. Важливу роль у розвитку будь-якого музичного інструменту відіграє наявність оригінального репертуару, створеного композиторами саме для цього інструменту. Оригінальні твори для бандури Віктора Власова — сучасного одеського композитора, який поєднав неповторний тембр бандури, вірші українських поетів та сучасні засоби музичної виразності займають особливе місце в репертуарі ансамблю «Чарівниці». Методологія. Методологічна основа роботи — методи системного музикознавчого аналізу, що базуються на принципах комплексності та послідовності. Висновки. Вокальні твори для бандури В. Власова — це окремий пласт бандурного репертуару, який відрізняється новим підходом сучасного композитора до національного музичного інструмента. Композитор віртуозно використав темброво-акустичні властивості бандури у нових оригінальних творах, що зробило їх хітами бандурного виконавства й водночас невід’ємною частиною концертного та педагогічного репертуару бандуристів.

Ключові слова: бандура, ансамбль бандуристів, репертуар, оригінальний репертуар для бандури, композитор В. Власов.

Надійшла 6.12.2018

Список використаних джерел

  1. МорозевичН.В. Бандурна творчість В. Власова в сучасній музичній культурі України. Бандурне мистецтво ХХІ століття: тенденції та перспективи роз­витку: Збірник матеріалів ІІ Міжнародної нау­ково-практичної конференції (м. Київ, 12—13 жовтня 2006). Київ, 2017. С. 104—109.
  2. Іваницький А.І. Український музичний фольклор. Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. 320 с.
  3. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-ти томах. Київ: Наукова думка, 2003. 784 с.
  4. Історія української літератури XIX ст.: у 3-х кн. Кн. 2: 40—60-ті рр. ХІХ ст. Київ: Либідь, 1996. 384 с.
  5. Шевченківський словник у двох томах. Київ, 1976. Т. 1. 384 с.
  6. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість. Київ: Знання-Прес, 2006. 591 c.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »