Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 157—167

УДК 069-027.551:7
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.157

ДЛЯ ЧОГО ДОСЛІДНИКОВІ СВОЯ МИСТЕЦЬКА ЗБІРКА?

СЕЛІВАЧОВ Михайло

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9199-0270

доктор мистецтвознавства, професор,

завідувач кафедри дизайну і технологій,

Київський Національний університет культури і мистецтв,

вул. Є. Коновальця, 36, Київ, Україна

Контакти: e-mail: mik_sel@ukr.net

Анотація. Мистецтвознавець (якщо він/вона не працює в музеї) не може бути успішним без свого власного міні-музею. Це дає змогу щоденно спілкуватися з експонатами, поступово виявляючи дедалі глибші шари художнього змісту, з’ясовуючи, при необхідності, деякі технічні деталі. Важливо сприймати твори мистецтва всіма п’ятьма органами відчуттів, а не тільки зором, як це можливо в звичайному музеї.

Охарактеризовано найцікавіші речі з авторської колекції (в основному зразки народної творчості), обставини їх придбання й етапи сорокарічного формування колекції. Такі міні-музеї дуже корисні для професійної діяльності.

Ключові слова: декоративне мистецтво, народна творчість, приватні збірки, стародруки, традиційні промисли, художнє ремесло.

Надійшла 24.01.2019

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »