« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 157—167

УДК 069-027.551:7
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.157

ДЛЯ ЧОГО ДОСЛІДНИКОВІ СВОЯ МИСТЕЦЬКА ЗБІРКА?

СЕЛІВАЧОВ Михайло

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9199-0270

доктор мистецтвознавства, професор,

завідувач кафедри дизайну і технологій,

Київський Національний університет культури і мистецтв,

вул. Є. Коновальця, 36, Київ, Україна

Контакти: e-mail: mik_sel@ukr.net

Анотація. Мистецтвознавець (якщо він/вона не працює в музеї) не може бути успішним без свого власного міні-музею. Це дає змогу щоденно спілкуватися з експонатами, поступово виявляючи дедалі глибші шари художнього змісту, з’ясовуючи, при необхідності, деякі технічні деталі. Важливо сприймати твори мистецтва всіма п’ятьма органами відчуттів, а не тільки зором, як це можливо в звичайному музеї.

Охарактеризовано найцікавіші речі з авторської колекції (в основному зразки народної творчості), обставини їх придбання й етапи сорокарічного формування колекції. Такі міні-музеї дуже корисні для професійної діяльності.

Ключові слова: декоративне мистецтво, народна творчість, приватні збірки, стародруки, традиційні промисли, художнє ремесло.

Надійшла 24.01.2019

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »