Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 35—40

УДК 75.046.3(477.43/.44):27

К 59

НАРОДНІ ІКОНИ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ВИСТАВКИ З КОЛЕКЦІЇ ОЛЕКСАНДРА ЧЕРНОВА)

КОЗІНЧУК Віталій

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-8518-5686

доктор філософії,

член Національної спілки художників України,

провідний науковий співробітник,

Музей мистецтв Прикарпаття,

вул. Низова, 2, 76000, Івано-Франківськ, Україна

Контакти: e-mail: br_vitalik@bigmir.net

Анотація. Через невідповідність з усталеними зразками вигаданого так званого «візантійсько-московського канонічного стилю» українські духовні артефакти тривалий час були забороненими. У статті розглядаються мистецько-культурні й теологічні особливості народних ікон Східного Поділля. Ці твори мають багато спільних рис із мистецьким надбанням західноукраїнського регіону. Подільська ікона — це самобутній зразок народного мистецтва, який дає змогу глибше дослідити спосіб життя та морально-етичні засади мешканців Подільського краю. Тому є потреба про них говорити.

Ключові слова: ікона, мистецтво, Поділля, канон, параканон, іконологія, іконографія.

Надійшла 22.12.2018

Список використаних джерел

  1. Богомолець О. Українська домашня ікона: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 520 с.
  2. Василиев А. Ерминии. Технология и иконография. Со­­фия: Септември, 1976. 312 с.
  3. Иоанн Дамаскинн. Три слова в защиту иконопочитания. Москва: Азбука, 2008. 192 с.
  4. Літопис руський за Іпатіївським списком. Ипатиевская летопись [Електронний ресурс]. Ізборник. 2002. Режим доступу: http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat.htm.
  5. Лукань В.Г. Історія українського мистецтва: конспект лекцій. Івано-Франківськ: ПНУ ім. В. Стефаника, 2010. 192 с.
  6. Мудрий С. Нарис історії церкви в Україні. Рим; Львів: Видавництво ОО Василіян, 1995. 404 с.
  7. Ровинский Д. Обозрение иконописания в России до конца XVII века. Описание фейерверков и иллюминаций. Санкт-Петербург: Издание А.С. Суворина, 1903. 330 с.
  8. Туркало Я. Нарис історії Вселенських соборів (325—787). Брюссель, 1974. 320 с.
  9. Штепа П. Московство. Дрогобич; Львів: Відродження, 2003. 416 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »