« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 35—40

УДК 75.046.3(477.43/.44):27
К 59
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.035

НАРОДНІ ІКОНИ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ВИСТАВКИ З КОЛЕКЦІЇ ОЛЕКСАНДРА ЧЕРНОВА)

КОЗІНЧУК Віталій

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-8518-5686

доктор філософії,

член Національної спілки художників України,

провідний науковий співробітник,

Музей мистецтв Прикарпаття,

вул. Низова, 2, 76000, Івано-Франківськ, Україна

Контакти: e-mail: br_vitalik@bigmir.net

Анотація. Через невідповідність з усталеними зразками вигаданого так званого «візантійсько-московського канонічного стилю» українські духовні артефакти тривалий час були забороненими. У статті розглядаються мистецько-культурні й теологічні особливості народних ікон Східного Поділля. Ці твори мають багато спільних рис із мистецьким надбанням західноукраїнського регіону. Подільська ікона — це самобутній зразок народного мистецтва, який дає змогу глибше дослідити спосіб життя та морально-етичні засади мешканців Подільського краю. Тому є потреба про них говорити.

Ключові слова: ікона, мистецтво, Поділля, канон, параканон, іконологія, іконографія.

Надійшла 22.12.2018

Список використаних джерел

  1. Богомолець О. Українська домашня ікона: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 520 с.
  2. Василиев А. Ерминии. Технология и иконография. Со­­фия: Септември, 1976. 312 с.
  3. Иоанн Дамаскинн. Три слова в защиту иконопочитания. Москва: Азбука, 2008. 192 с.
  4. Літопис руський за Іпатіївським списком. Ипатиевская летопись [Електронний ресурс]. Ізборник. 2002. Режим доступу: http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat.htm.
  5. Лукань В.Г. Історія українського мистецтва: конспект лекцій. Івано-Франківськ: ПНУ ім. В. Стефаника, 2010. 192 с.
  6. Мудрий С. Нарис історії церкви в Україні. Рим; Львів: Видавництво ОО Василіян, 1995. 404 с.
  7. Ровинский Д. Обозрение иконописания в России до конца XVII века. Описание фейерверков и иллюминаций. Санкт-Петербург: Издание А.С. Суворина, 1903. 330 с.
  8. Туркало Я. Нарис історії Вселенських соборів (325—787). Брюссель, 1974. 320 с.
  9. Штепа П. Московство. Дрогобич; Львів: Відродження, 2003. 416 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »