« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 29—34

УДК 304.44:7.04
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.029

ДВОВІР’Я В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ КУЛЬТУРІ НАСЕЛЕННЯ ПРИКАРПАТТЯ

ЧУЙКО Олег

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3713-5593

доцент, кандидат мистецтвознавства,

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника»

вул. Шевченка, 57, 76018, м. Івано-Франківськ,Україна.

Контакти: e-mail: art.trivium@gmail.com

Анотація. На основі аналізу документальних матеріалів, археологічних пам’яток, творів мистецтва зроблено спробу висвітлити складні історичні та культурні процеси адаптації язичницьких традицій до християнського вчення на теренах прикарпатського краю. Метою публікації є осмислення результатів нещодавніх археологічних обстежень гірської місцевості на території Прикарпаття, з’ясування семантики місцевих топонімічних назв та дохристиянських культових центрів, розкриття їх ролі в культурі стародавнього населення Карпат періоду двовір’я. У публікації відображено комплексний науковий погляд на скельні культові комплекси Українських Карпат, що зацікавлюють своєю багатоаспектністю. Розкрито діалектичний процес взаємоіснування тут синкритичних релігійно-світоглядних настанов. Проаналізовано складові культурного явища під назвою «двовір’я» на прикладі конкретної місцевості, де зафіксовано чимало слідів культурної діяльності місцевого населення на різних історичних етапах.

Ключові слова: двовір’я, традиція, християнство, язичництво, культура, культ, петрогліфи.

Надійшла 23.01.2019

Список використаних джерел

  1. Ауліх В.В. Зимнівське городище — слов’янська па­м’ятка VI—VII ст. н. е. в Західній Волині. Київ: Наукова думка, 1972. 124 с.
  2. Бандрівський М. Сварожичі лики. Львів: Логос, 1992. 104 с.
  3. Боровский Я.Е. Мифологический мир древних киевлян. Київ: Наукова думка, 1982. 104 с.
  4. Власова Г.М. Бронзовые изделия ХІ—ХІІІ вв. из села Зеленче. Материалы по археологии Северного Причерноморья. Одесса, 1962. № 4. С. 246—259.
  5. Возний І.П. Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ—ХІІІ ст. Чернівці: Рута, 1998. 153 с.
  6. Войтович В. Українська міфологія. Київ: Либідь, 2002. 664 с.: іл.
  7. Гуменна Д. Родинний альбом. Сварог і його браття. Літо­пис Червоної калини. 1993. Ч. 7—9. С. 67—72.
  8. Даркевич В.П. Топор как символ Перуна в древнерусском язычестве. Советская археология. 1961. № 4. С. 91—101.
  9. Иванов В.В. Перун. Славянская мифология. Москва: Международные отношения, 2002. С. 362—363.
  10. Івакін Г.Ю. Оповіді про стародавній Київ: Радянська школа, 1982. 112 с.: іл.
  11. Кіркор А.Г. Покуття з археологічного погляду (1874). Дослідження. Коломия, 2009. 80 с.
  12. Клапчук М. Лоєвський Пантеон. Жовтень. 1983. № 8.
  13. Клапчук М. Транскарпатський шлях. Старгора. Книга про Надвірнянщину. Львів, 1994. С. 13—18.
  14. Кучинко М. Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби. Луцьк, 2008. 328 с.
  15. Літопис Руський. За Іпатським списком переклав Л. Махновець. Київ: Дніпро, 1990. 591 с.
  16. Макаров Н.А. Древнерусские амулеты-топорики. Российская археология. 1992. № 2. С. 41—56.
  17. Мильков В.В. Християнство и язычество: проблема двоеверия. Введения християнства на Руси. Москва: Мысль, 1987. С. 263—273.
  18. Рожко М. Середньовічні петрогліфи на Уріцькому камені. Скелі й печери в історії та культурі стародавнього населення України. Львів, 1995. С. 80—82.
  19. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. Москва: Наука, 1987. 783 с.
  20. Сохатський М. З життя і творчості доробку археолога Готфріда Оссовського. Постаті української археології. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1998. Вип. 7. С. 76.
  21. Стефанович М. Петрогліфи Гуцульщини: стан і перспектива досліджень. Скелі й печери в історії та куль­турі стародавнього населення України. Львів, 1996. С. 101—104.
  22. Janusz D. Zabytky przedhistorychne Calicui Wschodnej. Lwow, 1918. 310 s.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »