Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 2 (146)

Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 492—494

УДК 39:94](=161.2:71)”20″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.02.492

УКРАЇНСТВО СУЧАСНОЇ КАНАДИ: ДО ПИТАННЯ ТИПОЛОГІЇ ІСТОРИЧНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ ПАМ’ЯТІ

ЯЦІВ Роман

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367

кандидат мистецтвознавства, професор,

проректор з наукової роботи,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Проблема, яка розглядається, є дотичною до статті Патриції Тжешчинської «Українці з Польщі в Канаді: між українською і польською діаспорою». Відзначаючи актуальність проведеної авторкою студії, можна звернути увагу на деяку звуженість наукового дискурсу в питаннях історичної і культурної пам’яті. Використана дослідницею методологія соціокультурної антропології (інтерв’ювання та «включеного спостереження») дає змогу отримати фрагментарний (а не цілісний) репрезентативний зріз самоідентифікації канадських українців, які в різних еміграційних хвилях полишили Польщу і сьогодні проживають в українських спільнотах Канади. Відповідно до цього й набір прикладів, а вже згодом й аналітика з висновками, не можуть охопити широкого джерельного тла, а в ньому різних чинників, які тією чи іншою мірою впливали на суспільну свідомість носіїв етнічної ідентичності.

Наші спостереження покликані дещо доповнити прогалини, яких не вдалося уникнути Патриції Тжешчинській в спробі відстежити «силові поля» пам’яті, яка зберігається в родинах українців, що переїхали до Канади з Польщі. Нагода побувати у Торонто навесні 2017 р. з приводу відкриття авторської виставки малярства сприяла можливості спілкуватися з окремими родинами, історія яких теж є дотичною до цієї групи еміграції. Відповідно, в цих родинних середовищах історична та культурна пам’ять має дещо відмінні ціннісно-смислові конфігурації, що дозволяє їм більш виразно артикулювати свої генетичні етнонаціональні корені.

Ключові слова: Канада, українська діаспора, українці з Польщі, історична і культурна пам’ять, етнічна і національна самоідентифікація, культурна свідомість, культурні інституції.

Надійшла 19.03.2019

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »