« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 548—556

УДК 930.2:[37.01:27-725](477.83/.86)”189/19″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.548

ШКІЛЬНИЦТВО ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ПРАЦЯ ДУХОВЕНСТВА В ГАЛИЧИНІ НА ЗЛАМІ ХІХ—ХХ СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЧАСОПИСУ «ПРАПОР»)

САПЕЛЯК Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8111-6563

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України, відділ етнології сучасності, дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка,

Проспект Свободи,15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: oksana.sapelyak@gmail.com

Анотація. Значну роль в українському культурному просторі відігравало духовенство Української Греко-Католицької Церкви, зокрема в галузі шкільництва та просвітництва, активного формування національної свідомості в містах та селах Галичини наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. В ХХ ст. в українській науці не піднімалося це питання взагалі, оскільки такі теми не вивчалися і не могли вивчатися в час атеїстичної ідеології держави СРСР та тоталітарного режиму, який контролював усю наукову продукцію. УКГЦ, окрім того, була забороненою Церквою і перебувала в підпіллі. Тому така проблема в час відродження Церкви, нового бачення історичного минулого України та її національно-культурного розвитку є на сьогодні особливо актуальною. У представленій студії авторка поставила перед собою мету з’ясувати одну із важливих сторінок названого періоду та особливу роль у складному процесі творення національного та культурного простору духовенства Української Греко-Католицької Церкви, наскільки діяльність парафіяльних священиків позначилася на українську освіту на теренах Галичини. Об’єктом дослідження є вплив духовенства в Галичині на зламі ХІХ—ХХ ст. на розвиток українського шкільництва та просвітництва, а предметом — публікації в суспільно-політичному та економічному часописі «Прапор», який видавався у м. Перемишлі (1897—1900 рр.) для українського клиру, спрямований на виховання свідомої національної української інтелігенції. Методологічною основою дослідження є принцип історизму, аналізу та використання основних методів етнологічної науки.

Ключові слова: освіта, шкільництво, просвітництво, духовенство, громадськість, місячник «Прапор», Теофіль Кормош.

Надійшла 22.04.2019

Список використаних джерел

  1. Франко І. Українсько-руська література і наука у 1899 році. Додаткові томи до зібрання творів: у 50-ти т. Київ, 2010. Т. 54. С. 245—250.
  2. Съ 1899-тимъ роком. Прапор. 1899. Ч. 1. С.1—2.
  3. Етика личного быту. Прапор. 1899. Ч. 4. С.97—101.
  4. Енциклопедія українознавства. Львів, 1994. Т.3. С.1137.
  5. Андрусяк Т. Теофіл Кормош — визначний діяч ЗУНР. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Збірник наукових праць. Вип. 18. Львів: Інститут українознавства ім. І. Кри­п’якевича НАН України, 2009. С. 482—489.
  6. Степова І. Книжкова серія «Парохіяльна Бібліотека» (1897—1899): книгознавчий аналіз. Вісник Львівського університету. Серія книгознавч. бібл. та інф. технології. 2014. Вип. 9. С. 13—52.
  7. КоренецьД. У 15-ліття смерти д-ра Теофіля Кормоша. Краківські вісті. 1942. 2грудня.
  8. Голоси Клиру. Прапор. 1899. Ч. 4. С.121—122.
  9. Чи се уйде плазом? Прапор. 1899. Ч. 9. С. 268—273.
  10. Як то будуються польські костели на Русі? Прапор. 1899. Ч.9. С.273— 276.
  11. Виховуймо найчисленнішу народну інтелігенцію. Прапор. 1899. Ч.7. С.193—209.
  12. И се варта собѣ до серця. Прапор. 1900. Ч. 2. С. 57—59.
  13. Пастирське послання єпископа Андрея до вірних Станіславівської єпархії «Перше слово Пастиря». Митрополит Андрей Шептицький. Документи і матеріали 1899—1944. Пастирські послання 1899—1914. Львів, 2007. Т. 1. С. 3—18.
  14. Сестры Служебницѣ а брошурка: «Руска женьщина и ѣѣ обов’язки». Прапор. 1899. Ч.7. С.213—218.
  15. Русинкамъ замикають дорогу до выжчого образованя. Прапор. 1899. Ч.9. С.276—281.
  16. Марія Добронѣга Володимирфвна (донька св.Володимира). Прапор. 1899. Ч.3. С. 87—91.
  17. Образъ релігійно-суспфльныхъ вфдносинъ Руского Великокняжого Двора въ ХІ столѣтю. Прапор. 1899. Ч. 5. С. 135—138.
  18. До студій нашої бувальщины. Прапор. 1899. Ч.2. С.52—53.
  19. СапелякО. Етнографічні студії в Науковому Товаристві ім. Шевченка (1898—1939 рр.). Львів, 2000. 208с.
  20. Духовный в читальнѣ. Прапор. 1899. Ч.2. С.45—48.
  21. КольбаВ. Як з’єднувати більше членів для читалень «Просвіти». Перший просвітньо-економічний конгрес. Львів: Просвіта, 1910.
  22. Оповѣстка о часовфмъ завѣшеню Парохіяльнои Бібліотеки. Прапор. 1899. Ч.4. С.122—127.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »