Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 1007—1016

УДК 39 : 303.5(477.85+498.6) “19/21”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.1007

ЗАРОДЖЕННЯ, ФОРМУВАННЯІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ (НАРОДОЗНАВЧИХ) ОСЕРЕДКІВ ПІВНІЧНОЇ І ПІВДЕННОЇ БУКОВИНИ

КОСТИК Василь

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3177-1919

Researcher ID: Е-22.69-2016

кандидат філологічних наук, доцент,

Чернівецький національний університет

імені Ю. Федьковича,

вул. Коцюбинського, 2, 58012, Чернівці, Україна.

Контакти: е-mail: kostyk_vv@ukr.net

Анотація. За період майже двохсотлітнього функціонування науки про фольклор, на жаль, так і не було створено регіональної буковинської школи фольклористики. Однак на цих теренах активно складалися плани етнографічних та фольклористичних досліджень Буковинської Гуцульщини, Буковинського Покуття, Буковинського Поділля, Бессарабії; розроблялися тематичні програми-питальники із запису українського фольклору. Цим і зумовлена актуальність теми статті. Метою праці є висвітлення особливостей формування народознавчих осередків краю, характеристика едиційної практики збирачів і видавців буковинського фольклору тощо. Об’єктом дослідження є збірники, праці, рецензії-відгуки збирачів та дослідників фольклору Північної та Південної Буковини, програма зі збору фольклорно-етнографічних матеріалів Українського Музею Народовідання у Чернівцях. Предметом дослідження є аспекти зародження, формування та функціонування фольклористичних (народознавчих) осередків краю. Територіально і хронологічно у статті звертаємо увагу на охопленні адміністративної території Буковини (Північної та Південної) від першої половини ХІХ — до початку ХХІ ст. В основному використовуємо історико-культурологічний та структурно-типологічний методи, а також частково елементи географічного та інших методів фольклористичної науки.

Ключові слова: осередок, Буковина, збірник, програма-питальник, школа фольклористики, збирач, дослідник, співанка.

Надійшла 15.05.2019

Список використаних джерел

  1. КачканВ. Осип Маковей і народна творчість. Народні пісні в записах Осипа Маковея. Київ: Музична Україна, 1981. С.5—12.
  2. Пісні Буковинські народні. Голос народний. 1866. РікІ. №12—16.
  3. Співаник для господарських діточок. Відень, 1869. 9 с.
  4. Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Львів, 1902. Т. 1: Поезія. 806 с.
  5. МаковейО. Житєпис Осипа-Юрія Гординського-Федь­ковича. Львів, 1911. 591с.
  6. Збірник пісень для шкіл народних нижчих і реальних. Чернівці, 1870. 56 с.
  7. Співаник для шкіл народних. Відень, 1896. Від. ІІІ. 44 с.
  8. Народні пісні з-над Дністра в записах Євгенії Ярошинської. Київ: Музична Україна, 1972. 324 с.
  9. Cборник песен буковинского народа. Киев, 1875. 600с.
  10. СінченкоГ.І. Купчанко Григорій Іванович. Українська літературна енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія імені М.П. Бажана, 1995. Т.3. С. 106.
  11. Лисенко І.М. Лоначевський Олександр Іванович. Українська літературна енциклопедія: в 5-ти т. Київ: Українська енциклопедія імені М.П. Бажана, 1995. Т. 3. С. 227.
  12. Семака Ілько. Нова праця д-ра Раймунда Ф. Кайндля. Буковина. 1896. 19жовтня. С.3.
  13. Буковинські русько-народні пісні. Коломия, 1908. 72 с.
  14. Буковинські русько-народні пісні. Коломия, 1914. 42 с.
  15. Їде, їде Зельман, ілі Гаїлки, буковинсько-руський обхід на Воскресіння Христове. Коломия, 1910. 20 с.
  16. Сокіл Г. Осип Роздольський. Життя і діяльність. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2000. 165 с.
  17. ЗалозецькийВ. Вступне слово. Український Музей Народовідання. Чернівці, 1928. С. 3—5.
  18. Ластівка К. Північно-буковинські гаївки. Наша культура. 1936. №7(16). С. 505—510; 1937. № 12 (32). С. 494—498.
  19. Буковина в піснях. Чернівці, 1957. 272 с.
  20. Буковинські народні пісні. Київ: Видавництво АН УРСР, 1963. 678с.
  21. ЯщенкоЛ. Від упорядника. Буковинські народні пісні. Київ, 1963. С.5—6.
  22. Дитячі пісні та речитативи. Київ: Наукова думка, 1991. 448 с.
  23. Пісні Буковини. Київ: Музична Україна, 1990. 480 с.
  24. Пісні Карпат. Ужгород: Карпати, 1972. 223с.
  25. Сокіл В., Сокіл Г. Талант, освіченість і подвижницька праця дослідника народнопоетичних багатств України: Штрихи до портрета Григорія Дем’яна. Народна творчість та етнографія. 1999. №4. С.109—113.
  26. МишаничС.В. Усні народні оповідання: Питання поетики. Київ: Наукова думка, 1986. 328с.
  27. Дем’ян Г. Дві тисячі мелодій. Молодий буковинець. 1983. 21 грудня.
  28. БостанГ.К. Типологическое соотношение и взаимосвязи молдавского, русского и украинского фольклора. Кишинев: Штиинца, 1985. 148с.
  29. Народні співанки. Бухарест, 1969. 286 с.
  30. Ой у саду-винограду. Збірка світських величальних пісень. Бухарест: Критеріон, 1971. 287 с.
  31. Відгомони віків. Збірка народних балад, історичних пісень та пісень-хронік. Бухарест: Критеріон, 1974. 366 с.
  32. Оленський цвіт. Збірка української усної оповідальної творчості з Румунії. Бухарест: Критеріон, 1978. 328 с.
  33. Доробок поколінь: З фольклорної спадщини села Негостина Сучавського повіту. Бухарест, 1982. 207 с.
  34. Народ скаже — як зав’яже. Народні прислів’я та приказки. Бухарест: Критеріон, 1976. 109 с.
  35. Ой ковала зозулечка. Збірник народних співанок. Бухарест: Критеріон, 1974. 237 с.
  36. Співаночки мої любі. Збірник народних співанок. Бухарест: Критеріон, 1977. 304 с.
  37. Буковино, рідний краю. Українські народні пісні Південної Буковини. Чернівці: Книги-ХХІ, 2008. 504 с.
  38. Співай, моя Буковино. Українські народні пісні Південної Буковини. Бухарест: RCR Editorial, 2009. 305 с.
  39. Пісенні скарби Негостини. Чернівці: Зелена Буковина, 2006. 216 с.
  40. РебошапкаІ. Народження символу. Аспекти взаємодії обряду та обрядової поезії. Бухарест: Критеріон, 1975. 252с.
  41. Rebusapca Ioan. Cununa anului. Бухарест: Мустанг, 2002. 371 с.
  42. Rebusapca Ioan. Poezia colindelor. Constructe simbolice si stereotipii culturale in repetroriul tinerilor. Ploiesti: Edi­tura LVS CREPUSCUL, 2006. 373 p.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »