Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1274—1285

УДК 77.04:392(477.74)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1274

ФОТОФОЛЬКЛОРНІ АСПЕКТИ МОДЕРНИХ ОБРЯДІВ ПЕРЕХОДУ: ВІД ПРИВАТНИХ ДО ПУБЛІЧНИХ ПРАКТИК. НА МАТЕРІАЛАХ ОДЕЩИНИ

ДМИТРЮК Вікторія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3104-6787

випускниця аспірантури,

зберігач фондів ІІ квал. категорії ОФ ННДРЦУ,

ОНУ ім. І.І. Мечникова,

кафедра археології та етнології,

Вознесенський пров.,7, 65007, м. Одеса, Україна

e-mail: vik.vik.od.2018@gmail.com

Анотація. З початком ХХ століття фотографування перетворилось на важливу частину процедури проведення багатьох обрядових дій, а з другої половини ХХ століття — необхідну. За цей час сформувався певний фотографічний ритуал, розповсюдженими стали аматорські практики, що призвело до появи нового типу джерел, умовно названих фотофольклором. Світлини, які відображають проходження або сам факт здійснення ритуалу, набули статусу офіційного публічного документального, візуального свідоцтва, і тому їх дослідження є актуальним. У запропонованій розвідці авторка ставить перед собою мету з’ясувати особливості функціонування фотографічних практик обрядів переходу у компаративних перспективах різних етнічних, територіальних, соціальних та інших груп Одещини. Об’єктом дослідження є фотографії з сімейних фотоальбомів мешканців Одещини, а предметом — проявлені та непроявлені учасники фотографічних практик, пов’язаних з обрядами переходу. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові принципи історизму, системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити необхідний науковий аналіз досліджуваної теми загалом, а також окремих її аспектів. Джерельна база формувалася за допомогою етнографічних експедицій, під час яких було здійснено фіксацію за допомогою фотографування та усного опитування респондентів, тому основою роботи є польові матеріали автора.

Ключові слова: фотофольклор, Одещина, обряди переходу, сімейні фотографії, фотографічні практики.

Надійшла 30.10.2019

Список використаних джерел

  1. Геннеп ван А. Обряды перехода: Систематическое изучение обрядов. Москва: Восточная. литература, 2002. 198 с.
  2. Бойцова О. Любительские фото: визуальная культура повседневности. Санкт-Петербург.: Изд-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2013. 266 с.
  3. Красько Н. Фотографії похорону: кому це потрібно? (роздуми після експедиції до болгарських поселень Приазовського району). Алексєєвські краєзнавчі читання: Матеріали регіональної наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю від Дня народження А.А.Хиж­няка. Мелітополь: МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2015. С. 95—98.
  4. Красько Н. Колективне поминання померлих в календарній обрядовості болгар Північного Приазов’я. Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу. Збірка наукових праць. Матеріали міжнародної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». Одеса, 2011. С. 194—203.
  5. Круткин В.Л. Фотография на границах культур. Визуальные аспекты культуры 2006: Сб. науч. ст. Ижевск, 2006. С. 117—136.
  6. Петрова А.А. Фотографические практики северного села: изобразительный канон и коммуникативный потенціал. URL: http://cmb.rsuh.ru/article.html?id= 254914 (дата звернення: 14.05.2019).
  7. Пригарин О. А. Фотографии как источник для изучения старообрядчества Измаильской епархии. Старообрядчество: история, культура, современность. Материалы X Международной конференции, проходившей в Москве-Боровске 15—17 ноября 2011 г. Москва; Боровск, 2011. Т. 2. С. 396—409.
  8. Прігарін О. Фотографія в культурі: етнографічні аспекти феномену. Наука і освіта: крок у майбутнє. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції «Кайндлівські читання», присвяченої 145-річчю від дня народження Р.Ф.Кайндля. Чернівці, 29 квітня 2011 р. Чернівці; Вижниця: Черемош, 2011. С. 438—444.
  9. Нуркова В.В. Зеркало с памятью. Феномен фотографии: культурно-исторический анализ. Москва: РГГУ, 2006. 287 с.
  10. Дмитрюк В.В. Весільна фотографія як етнографічне джерело: на прикладі сімейних фотоальбомів мешканців Одеської області. Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна, серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2014. № 1119. Вип. 18. С. 79—87.
  11. Кушнір В.Г., Петрова Н.О. Традиційна весільна обрядовість українців Одещини (20—80-ті рр. ХХст.). Одеса: Гермес, 2008. 256 с.
  12. Громов Д.В. «Свадебные достопримечательности»: ландшафт и современные молодежные обряды перехода. Очерки русской народной культуры. Москва: Наука, 2009. С. 502—526.
  13. Лурье В., Николаев О. «Похоронили хорошо». О похоронных фотографиях в русской культуре». 60 паралель. 2011. № 4 (43). С. 70—77.
  14. Гаєвська Т. Державні радянські свята: історико-куль­турологічний аспект. Культурологічна думка. 2013. № 6. С. 153—159.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »