« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1094—1101

УДК 398:7.074(477.86-11)

І. Волошинський:930.25

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1094

НАУКОВИЙ ВНЕСОК ІВАНА ВОЛОШИНСЬКОГО В УКРАЇНСЬКУ ФОЛЬКЛОРИСТИКУ

СОКІЛ Ганна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124

доктор філологічних наук, професор,

Львівський національний університет ім. Івана Франка,

кафедра української фольклористики,

вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. У статті проаналізовані фольклорні жанри у записах Івана Волошинського. У науковий обіг уведено не лише опубліковані, а й архівні матеріали. Мета дослідження — представити та проаналізувати фольклористичну діяльність і наукову спадщину дослідника Покуття Івана Волошинського. Об’єкт вивчення — уснопоетичні матеріали у записах фольк­лориста, опубліковані й рукописні, що перебувають в архівних фондах Наукового товариства ім. Шевченка в Києві. Предмет дослідження — постать Іван Волошинського в контексті історико-фольклористичного процесу, принципи та концепції його наукової роботи, жанрова специфіка народнопоетичних творів, тематично-мотиваційний фонд, окремі елементи поетики. Географія дослідження — населені пункти Городенківського повіту на Станіславівщині (тепер Городенківського району Івано-Франківської області). Хронологічні межі охоплюють кінець ХІХ — початок ХХ століття, час, пов’язаний з активною народознавчою роботою Етнографічної комісії НТШ у Галичині. Більшість матеріалів фольклорист записав у родинному селі Далешів, а також у с. Колінки, Чернилиці, Рипужинці та частково в інших регіонах (Буковина, Поділля).

У висновках зазначено, що усна народна словесність із Покуття, яку зафіксував І. Волошинський, поповнила й збагатила видання НТШ цікавими варіантами творів різних фольклорних жанрів зі своєрідними образами та поетикою. Більшість із них має загальноукраїнську основу зі збереженням самобутніх локальних особливостей. Тому постать І. Волошинського гідна уваги фольклористів і заслуговує на подальше дослідження його збирацького доробку.

Ключові слова: Покуття, фольклор, жанри, тематика, образи, мотиви, фіксації, архіви.

Надійшла 28.09.2019

Список використаних джерел

  1. Черемшинський О.С. Волошинський Іван. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2005. Т. 5. С. 128.
  2. Знадоби до української демонології. Т. 2. Вип. 1. Зібр. В. Гнатюк. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 33. 237 с.
  3. Гнатюк В. Передне слово [до]: Знадоби до галицько-руської демонології (Т. 1). Зібр. В. Гнатюк. Етнографічний збірник. Львів, 1904. Т. 15. С. 2—3.
  4. Гнатюк В. Документи і матеріали. Упоряд. Я. Дашкевич, О. Купчинський. Львів, 1998. 466 с.
  5. Сравнительный указатель сюжетов: восточнославянская сказка (далі — СУС). Сост. Л.Г. Бараг, И.П. Березовский, и др. Ленинград: Наука, 1979. 437 с.
  6. Українські народні байки (звіриний епос). Т. 1—2. Зібр. В. Гнатюк Етнографічний збірник. Львів, 1916. Т. 37—38. 559 с.
  7. Весілє в Далешеві Городенського пов. Зап. І. Волошин­ський. Матеріали до української етнології. Львів, 1919. Т. 19—20. С. 2—34.
  8. Триняк Л.В. Весільна обрядовість на Покутті в українській етнографічній спадщині другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Гілея. Науковий вісник. Київ, 2016. Вип. 114. С. 24—28.
  9. Похоронні звичаї і голосіння в Городенщині. Зап. І. Волошинський. Матеріали до української етнології. Львів, 1919. Т. 19—20. С. 194—213.
  10. Балади: Кохання та дошлюбні взаємини. Київ: Наукова думка, 1987. 472 с.
  11. Балади: Родинно-побутові стосунки. Київ, 1989. 386 с.
  12. Рекрутські та солдатські пісні. Упоряд. А.Л. Іоаніді, О.А. Правдюк. Київ: Наукова думка, 1974. 624 с.
  13. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України (далі — НАФРФ ІМФЕ). Ф. 28—3. Од. зб. 103—108. 194 арк. (І. Волошинський. Співанки, зап. на Станіславщині, Тернопільщині. 1893—1909 рр.).
  14. НАФРФ ІМФЕ. Ф. 28—3. Од. зб. 106. 38 арк. (І. Волошинський. Співанки, зап. на Станіславщині, Тернопільщині. 1893—1909 рр.).
  15. НАФРФ ІМФЕ. Ф. 28—3. Од. зб. 109—111 (І. Волошинський. Байки. Казки, зап. у с. Далешеві 1912—1913 рр.).
  16. НАФРФ ІМФЕ. Ф. 28—3. Од. зб. 112. 47 арк. (Волошинський І. «Оден наймит служив по ґаздах»: казки, зап. у 1913 р.).
  17. НАФРФ ІМФЕ. Ф. 28—3. Од. зб. 113. 30 арк. (Волошинський І. «В Олієві Королівці стала сі новина»: пісні, коломийки, історичні пісні, побутові, зап. у селах Станіславщини).
  18. НАФРФ ІМФЕ. Ф. 29—3. Од. зб. 206. 60 арк. (Волошинський І. Легенди, зібр. на Станіславщині. 1897—1911 рр.).
  19. НАФРФ ІМФЕ. Ф. 29—3. Од. зб. 207. 100 арк. (Волошинський І. Байки. Казки побутові, демонологія, зібр. на Станіславщині. 1909—1911 рр.).
  20. НАФРФ ІМФЕ. Ф. 29—3. Од. зб. 208. 66 арк. (Волошинський І. Байки. Казки побутові, зібр. на Станіславщині. 1909—1911 рр.).
  21. НАФРФ ІМФЕ. Ф. 29—3. Од. зб. 209. 58 арк. (Волошинський І. Байки. Казки побутові, зібр. на Станіславщині. 1909—1912 рр.).
  22. НАФРФ ІМФЕ. Ф. 29—3. Од. зб. 210. 80 арк. (Волошинський І. Співанки. Пісні, коломийки, зібр. на Станіславщині. 1910 р.).
  23. НАФРФ ІМФЕ. Ф. 29—3. Од. зб. 206. 60 арк. (Волошинський І. Легенди, зібр. на Станіславщині. 1897—1911 рр.).
  24. Грушевський М. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Київ: Либідь, 1994. Т. 4. Кн. 2. 320 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »