« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1383—1388

УДК 801.81:82.163.4-42

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1383

СОЦІОЕКОНОМІЧНА ОПОЗИЦІЯ  «БАГАТИЙ/БІДНИЙ» І МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ІМПЕРАТИВИ ЕТНОСУ (на матеріалі українських та польських пісень ХІХ століття)

Ярослав ГАРАСИМ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1679-1287
  • доктор філологічних наук, професор,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української фольклористики
  • імені академіка Філарета Колесси,вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна, e-mail: jaroslav.harasym@gmail.com

Мета дослідження —  простежити специфіку виявлення у народнопісенних текстах (об’єкт), активне побутування яких зафіксовано публікаціями і записами впродовж ХІХ століття (предмет дослідження), тієї морально-етичної панорами, що сфокусована у погляді на соціально полярні стосовно фінансово-матеріального стану верстви української і польської людності, та встановлення тих етнопсихологічних чинників, які могли спричинитися до витворення національно-культурних поведінкових стереотипів при оцінці «багатства/бідності» у процесі соціокультурного становлення етносу. Разом з тим простежено психологізм міжособистісних стосунків та з’ясовано вплив досліджуваних соціоекономічних категорій на формування аксіологічної парадигми традиційного соціуму.

Хронологічні межі дослідження — кінець XVIII — початок ХІХ століття.

Актуальність теми обумовлена тим, ці питання у вітчизняній науці висвітлюються вперше. У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функціональний методи.

Ключові слова: фольклорна пісенність, етноетичний канон, ментальність, аксіологічна парадигма, соціальна ієрархія, стереотип.

  • 1. Драгоманов М. Нові українські пісні про громадські справи (1764—1880). Вступна стаття, текстологічне опрацювання і коментар М. Чорнопиского. Львів: Літопис, 2006. 280 с.
  • 2. [Головацький Я.]. Народные песни Галицкой и Угорской Руси: в 3 ч. Собрал Я.Ф. Головацкий. Москва: Изд. Имп. О-ва Истории и Древностей Рос. при Моск. Ун-те, 1878. Ч. 1: Думы и думки. 1878. 390 c.
  • 3. Гарасим Я. Етноестетика Василя Стефаника. Міфологія і фольклор. 2008. № 1. С. 62—68.
  • 4. Драгоманов М. Політичні пісні українського народу XVIII—XIX ст. Михайло Драгоманов. Частина перша. Розділ перший. Женева: Печатня «Громади», 1883. 136 с.
  • 5. Zbiór wiadomości do antropologii krajowéj. Kraków: w Drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1878. T. 2. 286 s.
  • 6. Гайдай М. Народна етика у фольклорі східних і західних слов’ян (Проблема добра і зла). Київ: Наукова думка, 1972. 200 с.
  • 7. Zbiór wiadomości do antropologii krajowéj. Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności, 1892. Tom XV. 340 s.
  • 8. Kolberg O. Lud: jego zwyczaje, sposób życia, mova, podania, przysłowia, obrzędy, gusła, zabawy, pieśni, muzyka i tańce. Kraków: w Drukarni Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1871. Ser. VI. 520 s.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »