Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1417—1426

УДК [398:303](478=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1417

СУЧАСНИЙ СТАН ПОБУТУВАННЯ ФОЛЬКЛОРНОЇ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ МОЛДОВИ: РОДИННО-ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ

Надія ПАСТУХ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7703-5541
  • кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.
  • e-mail: npastukh@gmail.com

Ольга ХАРЧИШИН

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9379-8300
  • кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.
  • е-mail: okharchyshyn@gmail.com

У статті здійснено аналіз сучасного стану побутування родинно-обрядового фольклору в українських селах Республіки Молдова. Дослідження оперте на матеріали власних записів фольклору, які було здійснено у 43 селах та одному місті 10 районів Республіки Молдова (у місцях компактного проживання українців) під час комплексних наукових експедицій Інституту народознавства НАН України (2005—2007 рр.) та персональних експедицій (2008—2009 рр., 2016 р.). Мета статті — простежити стан збереження та функціонування традиційного родинно-обрядового фольклору, а саме динаміку змін у жанровій системі, репертуарному наповненні, ритуальному контексті, особливостях виконання. Об’єктом дослідження є тексти родинно-обрядового фольклору (хрестинні, весільні, похоронні пісні та голосіння), які побутують в українських селах Молдови, а предметом — сучасний стан побутування таких текстів.

У дослідженні застосовані методологічні засади ло­кально-регіонального вивчення фольклору, які були окреслені в працях В. Гнатюка, Ф. Колесси, С. Мишанича, Р. Кирчіва та інших учених.

Ключові слова: родинно-обрядовий фольклор, народини, хрестини, весілля, похорон, українці Молдови, хрестинні пісні, весільні пісні, похоронні пісні, голосіння.

  • 1. Харчишин О., Пастух Н., Коваль В. Сучасний стан побутування фольклорної традиції українців Молдови: календарно-обрядовий цикл. Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 878—897.
  • 2. Харчишин О. З історії дослідження фольклору українців Молдови (1870—1930). Народознавчі зошити. 2015. № 2. С. 370—375.
  • 3. Харчишин О. Дослідження українсько-молдовських етнокультурних зв’язків у радянській фольклористиці: сучасне прочитання. Українсько-молдовські етнокультурні зв’язки. Міжнародні наукові читання пам’яті академіка Констянтина Поповича. Кишинів, 2015. Т. 1. С. 321—329.
  • 4. Харчишин О. Колядки українців Молдови в системі української уснонародної традиції. Традиційна культура діаспори. Збірка наукових праць: матеріали міжнародної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». Одеса: Вид-во КП ОМД, 2012. С. 442—448.
  • 5. Нестеровский П.А. Бессарабские русины. Историко-этнографический очерк. Варшава: Сатурн, 1905. 176 с.
  • 6. В земле наши корни. История, традиции и фольклор сел Дану, Каменкуца и Николаевка Глодянского района. Исследования и материалы. Кишенев: Штиинца, 1997. 398 с.
  • 7. Пастух Н. Весільна обрядовість і супровідна пісенність українців Північної Молдови. Міфологія і фольклор. 2010. № 2 (6). С. 26—36.
  • 8. Казимир Е. Из свадебных и родинных обычаев Хотинского уезда, Бессарабской губернии. Этногра­фическое обозрение. 1907. № 1—2. С. 200—208.
  • 9. Попович Ю.В. Матеріали про молдавське весілля у періодичній пресі ХІХ ст. Народна творчість та етнографія. 1977. № 4. С. 37—45.
  • 10.    Петрова Н. Весільна обрядовість українців Придні­стров’я (за матеріалами досліджень у Рибницькому районі). Карпати: людина, етнос, цивілізація. 2009. № 1. С. 220—225.
  • 11.    Зеленчук В. Очерки молдавской народной обрядности (ХІХ, начала ХХ вв.). Кишинев: Картя Молдо­веняскэ, 1959. 96 с.
  • 12.    Яблоновський В. Весилля в с. Отаках. Киевская старина. 1905. Т. LХХХ. С. 205—227
  • 13.    А. К. Свадебные песни, записанные в Подольской губернии. Оттиск из ж-ла «Киевская старина». 1897. 21 с.
  • 14.    Романчук А. Этнолингвистика обряда передачи ку­рицы над могилой у булаештских украинцев и его восточнороманские и славянские параллели: общее и особенное. Філологічний часопис. 2017. Вип. 1 (9). С. 62—74.
  • 15.    Гузій Р. Похоронні звичаї та обряди. Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат. Т. II. Етнологія та мистецтво. Львів, 2006. С. 569—589.
  • 16.    Похоронні голосіння. Зібр. І. Свєнціцький. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХХХІ—ХХХІІ. С. 1—129.
  • 17.    Пастух Н. Плювіальні практики в українських селах українсько-молдовського пограниччя: обряд «похорон ляльки» та супровідні голосіння. Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1456—1478
  • 18.    Колотило Т. Про засуху в етнобаченні подолян. Берегиня. 2006. № 3 (50). С. 31—48.
  • 19.    Голосіння. Упоряд. І. Коваль-Фучило; наук. ред. Л. Іваннікова. Київ, 2012. 792 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »