« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 395—403

УДК 94(44):28-74-42:347](094.2)”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.395

ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ПРИЙНЯТТЯ ПРОГРАМНИХ ДОКУМЕНТІВ МУСУЛЬМАНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ФРАНЦІЇ

Богдана СИПКО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3136-9340
  • кандидат історичних наук, доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  •  кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн,
  •  вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: bogdanasypko@gmail.com

Джерельною базою написання статті стали основні про­грамні документи французьких мусульман — Хартія ісламу у Франції 1994 р., Принципи та юридичні основи, що визначають відносини між цивільною владою й ісламом у Франції 2000 р., Громадянська конвенція мусульман Франції для спільного життя 2014 р., Хартія французького імама 2017 р., Хартія цінностей і принципів Мусульман Франції 2017 р., Хартія принципів для французького ісламу 2021 p. Основний акцент зроблено на історичні умови, в яких приймалися ці акти, а також проблемні моменти їх реалізації. Зокрема, розглядається, як нагальні виклики, які поставали перед французькою уммою — радикалізація частини молоді під впливом зовнішнього тиску, зокрема ІДІЛ, і соціальних проблем, а також прагнення влади взяти ситуацію під контроль, штовхали Французьку раду ісламу до глибоких компромісів. Стаття торкається проблеми суперництва між великими ісламськими федераціями, яке не лише послаблювало Французьку раду ісламу, а й призводило до того, що програмні документи відкидалися частиною спільноти.

Програмні документи мусульман Франції ще не стали предметом окремого вивчення істориків, тому метою пропонованої статті є аналіз окреслених актів, і в цьому полягає актуальність теми.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: імам, іслам, П’ята республіка, програмний документ, умма, Франція, Французька рада ісламу, хартія.

  • 1. Сипко Б. Мусульманська спільнота у житті Французької Республіки (1995—2007 рр.): монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 344 с.
  • 2. Boyer A. La place et l’organisation du culte musulman en France. Études. 2001. Vol. 395. P. 619—629. DOI: 10.3917/etu.956.0619.
  • 3. Bruce B. Promoting Belonging through Religious Institutionalization? The French Council of Muslim Faith (CFCM) and the German Islamkonferenz. Political Perspectives. 2010. Vol. 4 (2). P. 49—69.
  • 4. Sfeir A., Coste J. Le Conseil français du culte musulman à l’épreuve du temps. Hommes&Migrations. 2006. № 1259. P. 44—54. DOI: https://doi.org/ 10.3406/homig.2006.4417
  • 5. Zeghal M. La Constitution du Conseil Français du Culte Musulman: reconnaissance politique d’un islam français? Archives de sciences sociales des réligions. 2005. № 129. URL: http://assr.revues.org DOI: https://doi.org/ 10.4000/assr.1113 (Consulté le 19.02.2021).
  • 6. Сипко Б. Проблема інституціоналізації «французького ісламу» у 1990—2003 рр. Вісник Львівського уні­вер­ситету. Серія Історична. 2013. Вип. 48. С. 228—242. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/his. 2013.48.541
  • 7. El Karoui H., Jardin A. Un islam français est possible. Paris: Institut Montaigne, 2016. 177 p.
  • 8. Charte du culte musulman en France. Azeroual Y. Foi et République. Paris: Éditions Patrick Banon, 1995. P. 181—186.
  • 9. Principes et fondements juridiques régissant les rapports entre les pouvoirs publics et le culte musulman en France du 28 janvier 2000. URL: http://www.ambafrance-jo.org/1-9-Pouvoirs-publics-et-culte (Consulté le 19.02.2021).
  • 10.    Convention Citoyenne des Musulmans de France pour le vivre-ensemble. 4 juin 2014. Conseil Français du culte musulman, 2014. 15 p.
  • 11.    Projet de Charte de l’imam de France URL: http://www.umfrance.fr/images/CharteDeImamDeFrance-Con­tri­bu­tion-UMF.pdf (Consulté le 19.02.2021).
  • 12.    Musulmans de France. Charte des valeurs et principes. URL: http://www.uoif-online.com/wp-content/uploads/ 2017/04/CHARTE-MUSULMANS-DE-FRAN­CE-15.04.17.pdf (Consulté le 19.02.2021).
  • 13.    Présentation de la Charte des principes pour l’islam de France au Président de la République. URL: https://www.cfcm-officiel.fr/presentation-de-la-charte-des-principes-pour-lislam-de-france-au-president-de-la-republique/ (Consulté le 19.02.2021).
  • 14.    Cesari J. Être musulman en France: Associations, militants et mosquées. Aix-en-Provence: Institut de recherches et d’études sur le monde arabe et musulman, 1994. URL: http://books.openedition.org/iremam/852 (Con­su­lté le 19.02.2021).
  • 15.    El Khatib M. Le processus de mise en France d’instances représentatives de l’islam de France. De Pierre Joxe à Nicolas Sarkozy: 1990—2003. Mémoire réalisé sous la direction de Gilles Richard. 2003. 77 p.
  • 16.    Helly D. Pourquoi créer une instance unitaire musulmane en Belgique, en Espagne et en France? La réligion dans la sphère publique. Sous la dir. de Solange Lefebvre. Montréal: Presses de l’Université de Montréal, 2005. URL: http://books.openedition.org/pum/10491 (Con­sulté le 19.02.2021).
  • 17.    Zwilling A.-L. Le CFCM et le communautarisme. URL: http://www.communautarismes.hypotheses.org/44/ (Consulté le 19.02.2021).
  • 18.    Le CFCM annonce une «certification» des imams pour promouvoir un «islam tolérant». 25 novembre 2015. URL: http://www.crif.org/fr/revuedepresse/le-cfcm-an­nonce-une-certification-des-imams-pour-promouvoir-un-islam-tol%C3% A9rant/58069 (Consulté le 19.02. 2021).
  • 19.    Le CFCM instaure un «conseil théologique». 10 mai 2016. URL: http://www.crif.org/fr/revuedepresse/le-cfcm-in­staure-un-conseil-theologique (Consulté le 19.02.2021).
  • 20.    Islam — Le CFCM veut «accompagner» les convertis à l’islam, «avant et après». 5 juillet 2016. URL: http://www.crif.org/fr/revuedepresse/islam-le-cfcm-veut-accompagner-les-convertis-lislam-avant-et-apres (Consulté le 19.02.2021).
  • 21.    Une Charte de l’imam adoptée par le Conseil Français du culte musulman. 31 mars 2017. URL: http://www.crif.org/fr/revuedepresse/france-une-charte-de-limam-adoptee-par-le-conseil-francais-du-culte-musulman (Consulté le 19.02.2021).
  • 22.    Сипко Б. Міжрелігійний діалог французьких іудеїв і мусульман на початку ХХІ ст.: інституційний рівень. Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 832—843. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.04.832
  • 23.    La mosquée de Paris se retire du Conseil français du culte musulman. Le Parisien, 3 janvier 2018. URL: http://www.leparisien.fr/societe/la-mosquee-de-paris-se-retire-du-conseil-francais-du-culte-musulman-03-01-2018-7482261.php (Consulté le 19.02.2021).
  • 24.    Déclaration de M. Emmanuel Macron, président de la République, sur la lutte contre les séparatismes, Les Mureaux le 2 octobre 2020. URL: https://www.vie-publique.fr/discours/276537-emmanuel-macron-02102020-separatismes (Consulté le 19.02.2021).
  • 25.    Projet de loi № 3649 confortant le respect des principes de la République. URL: https://www.assemblee-nationale.fr/dyn/15/textes/l15b3649_projet-loi (Consulté le 19.02.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »