« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 349—364

УДК [398.21(=161.2):316.64(=1:477.82-2)”193/194″]: 930.2 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.349

МІЖ ПОЛЯКАМИ, НІМЦЯМИ ТА «СОВЄТАМИ»: НАРОДНІ НАРАТИВИ ПРО АНТИУКРАЇНСЬКІ АКЦІЇ В ОКОЛИЦЯХ ЛУЦЬКА

ЧІКАЛО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1636-3397
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: chikalooksana@gmail.com

Анотація. Проаналізовані народні оповідання, які відображають народну візію історичних подій та обставин суспільного життя на Волині кінця 1930-х — початку 1940-х років. Наративи розглянуті крізь призму особистого досвіду оповідачів — учасників та свідків трагічних подій зазначеного періоду. Мета публікації — проаналізувати усні оповідання про антиукраїнські каральні акції довкола Луцька, що відбулися в першій половині 1943 р. на Волині, розглянути базові концепти, а відтак сюжетно-мотивний фонд, що ілюструє народну інтерпретацію суспільно-політичних процесів та народного побуту у часи Другої світової війни. Об’єктом дослідження стали народні наративи, записані під час польових обстежень терену довкола Луцька (2019).

Синтезовані методи, підпорядковані меті розвідки: структурно-семіотичний та структурно-типологічний, які дають змогу аналізувати народні наративи як сукупність складових частин та їхню семантику. Міждисциплінарний метод уможливив залучення матеріалів з інших наукових галузей: історії, етнології, етнопсихології, статистики. Завдяки використанню цих напрацювань можна розкрити особливості відтворення історичних подій крізь призму народного епосу. Невід’ємним є метод польових досліджень, який уможливив фіксацію наративів про події часів Другої світової війни на Волині, дав змогу з’ясувати особливості побутування та поширення народних оповідань зазначеної тематики.

Ключові слова: наратив, народне оповідання, концепт, тема, мотив, семантика, оповідач, етностереотип.

Надійшла 5.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Каліщук О. Волинь’43: історіографічне пізнання і криве дзеркало пам’яті. Львів, 2020. 525 с.
  • 2. Каліщук О. Українсько-польське протистояння на Волині та в Галичині у роки Другої світової війни: науковий та суспільний дискурси: автореф. дис. … д-ра іст. наук: 07.00.01. НАН України; Ін-т українознавства імені Івана Крип’якевича; Ін-т народознавства. Львів: [б. в.], 2013. 24 с.
  • 3. Польсько-українські стосунки в 1942—1947 роках у документах ОУН та УПА: у 2 т. Відп. ред. та упоряд. В.М. В’ятрович. Т. 1. Війна під час війни. 1942—1945. 792 с.; Т. 2. Війна після війни. 1945—1947. Львів, 2011. 576 c.
  • 4. Качмар М.Б. Трагедія Красного Саду в народній прозі українців. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2020. № 1. Ч. ІІ. С. 204—220.
  • 5. Демедюк М. Міжетнічна взаємодія у фольклорній прозі Волинського Полісся про події 40—60 рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 898—905.
  • 6. Чікало О. Народна проза про українсько-польські вза­ємини напередодні Другої світової війни (на матеріалах з Горохівського району Волинської області). Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 558—562.
  • 7. Бріцина О. ХХ сторіччя в усній історії українців (нотатки до питання про історизм фольклору). У пошуках власного голосу: усна історія як теорія, метод та джерело. Харків, 2010. 248 с.
  • 8. Пущук І. Волиняни про «Волинь-43»: українська пам’ ять про польську експансію на український північний захід у 1938—1944 рр.: усноісторичні свідчення (Волинська область, Рівненська область, Південна Волинь (Кременеччина), Берестійщина, Підляшшя, Холмщина). Луцьк, 2018. Ч. 2. 1116 с.
  • 9. Грінченко Г.Г. Усна історія — теорія, метод, джерело. Невигадане. Усні історії остарбайтерів. Авт.-упоряд., ред., вступ, ст. Г.Г. Грінченко. Харків: Райдер, 2004. 236 с.
  • 10. Мишанич С. Біля джерел народної прози. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 303.
  • 11. Кузьменко О. Драматичне буття в українському фоль­клорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 728 с.
  • 12. Гудь Б. Волинська трагедія: ненависть українців до поляків формувалась десятиліттями. Передумови і мотиви. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/volynska-trahediya-polyaky-ukrayintsi-dyversanty-bandy/31352114.html.
  • 13. Коваль М. Фольксдойч. Малий словник історії України. Відпов. ред. В.А. Смолій. Київ: Либідь, 1997. 464 с.
  • 14. Олійник Ю.В., Завальнюк О.М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі «Волинь-Поділля» (1941—1944 рр.) Хмельницький, 2012. 320 c.
  • 15. Ісаєвич Я. Холмсько-волинська трагедія, її передумови, перебіг, наслідки. Волинь і Холмщина 1938—1947 pp.: польсько-українське протистояння та його відлуння. Дослідження, документи, спогади. Голова редакційної колегії Ярослав Ісаєвич. Львів, 2003. 813 с.
  • 16. Українська повстанська армія. URL: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/viyskovym/ukrayinska-povstanska-armiya.
  • 17. Ухач В.З. «Важкі » питання українсько-польських відносин у 1942— 1944 роках: візії сучасних українських істориків. Архіви України. 2017. № 5—6. С. 189—198.
  • 18. Бігун І. «Геноцид» замість уроку історії. Факти, які не вписуються у польську версію Волинської трагедії. URL: https://www.istpravda.com.ua/columns/2016/11/ 19/149334/.
  • 19. Денисюк І. Національна специфіка українського фольклору. Слово і час. 2003. № 9. С. 16—24.
  • 20. Карбан А.А. Образи в усних народних оповіданнях про голодомор 1932—1933 рр.: трансмісія традиції. Літературознавчі студії. Київ, 2015. Вип. 1 (1). 350 с.
  • 21. Бодак В. Християнський моральний імператив: культуротворчі можливості. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/20443/ 03_Bodak.pdf?sequence=1.
  • 22. Семенець  О. Місця пам’яті. URL: http://mcmc.tilda.ws/memory.
  • 23. Депортації українців та поляків: кінець 1930 — початок 1950-х років. Упоряд. Ю.Ю. Сливка. Львів, 1998; Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. Т. 1—3. Львів, 1996—2003. Т. 1. 1996. С. 32—44.
  • 24. Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. Вінніпег, 1968. 466 c.
  • 25. Грушевський M.C. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. Т. 4. Кн. 2. Упоряд. Л.М. Копаниця; приміт. C.K. Росовецького. Київ: Либідь, 1994. 320 с.
  • 26. Єфремов С. Щоденники, 1923—1929. Київ, 1997. 848 с.
  • 27. Дяків В. Фольклор чудес у підрадянській Україні 1920-х років. Львів, 2008. 252 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »