« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 304—313

УДК [398.2(=161.2):801.81]:[329.73( 477.8)”194/196″:17.022.1] 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.304

ЛЮДСЬКА ГІДНІСТЬ У СПОГАДАХ ТА ПЕРЕКАЗАХ ПРО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНУ БОРОТЬБУ УКРАЇНЦІВ 1940—1960-х рр.: МОТИФЕМА «ЛЮДИНА НЕ ТВАРИНА»

ХАРЧИШИН Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9379-8300
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: okharchyshyn@gmail.com

Анотація. Дослідження базується переважно на власних записах останніх років із західних теренів України. Оповідачі виражають суть концепту «людська гідність» за допомогою низки мотифем: «знущання над людьми: побиття, тортури», «осквернення тіл загиблих», «позбавлення прав на гідні умови життя». Промовистою є також мотифема «людина не тварина», яка утверджує те, що унікальність людини в її володінні гідністю. 

Актуальність теми зумовлена важливістю осмислення основних ціннісних пріоритетів у процесі українського націєтворення та інтеграції в європейському просторі. 

Об’єктом дослідження є спогади та перекази про національно-визвольну боротьбу українців 1940—1960-х рр., записані від учасників чи очевидців цієї боротьби, а також від їхніх нащадків. 

Предметом дослідження є мотифема «людина не тварина» як фольклорне оприявлення концепту «людська гідність» у контексті подій середини ХХ ст. в Україні. 

Мета розвідки — виявити концепт «людська гідність» у досліджуваних спогадах та переказах на основі аналізу мотифеми «людина не тварина». 

Методологічною основою є методи польового фольклористичного дослідження, а також комплексний метод аналізу фольклорного тексту.

Ключові слова: людська гідність, концепт, мотифема, наратив, людина, тварина, цінність, українці, окупанти.

Надійшла 10.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Головатий С. Про людські права. Лекції. Київ: Дух і Літера, 2016. 760 с.
  • 2. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015?find=1&text=%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81 (дата звернення: 28.04.2022).
  • 3. Конституція України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2% D1%80#Text
  • 4. Маніфест Організації Українських Націоналістів. URL: https://avr.org.ua/viewDoc/1377/ (дата звернення: 30.04.2022).
  • 5. Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 288 с.
  • 6. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав і упоряд. Євген Луньо. Т. 1. Наконечне Перше. Наконечне Друге. Друге вид. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 544 с.
  • 7. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав і упорядкував Євген Луньо. Т. 2. Яворів. Львів: Растр-7, 2015. 1080 c.
  • 8. Повстанська боротьба у розповідях учасників та очевидців. Записав та упорядкував Євген Луньо. Технічне упорядкування — Петро Луньо та Леся Дуда. Т. 3. Бунів, Іваники, Калинівка, Поруденко, Наконечне Перше, Наконечне Друге. Львів; Дрогобич: Коло, 2021. 760 с. 
  • 9. Кузьменко О. Драматичне буття людини в укра­їнському фольклорі: концептуальні форми вира­ження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 10. Луньо Є. Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини. Народознавчі зошити. 2011. № 1. С. 43—65.
  • 11. Луньо Є. Постать митрополита Йосифа Сліпого у розповіді співкамерника з Яворівщини. Народознавчі зошити. 2015. № 5. С. 1005—1016.
  • 12. Гавришко М. Жінки у національному підпіллі: внески і втрати. Українські жінки в горнилі модернізації. За заг. ред. О. Кісь. Харків, 2017. С. 204—232.
  • 13. Островерх М. Людина як «політична тварина» у філософській концепції Арістотеля. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Вип. 958-1. Серія: теорія культури і філософія науки. Вип. 44. Харків, 2011. URL: https://periodicals.karazin.ua/thcphs/issue/view/205 (дата звернення: 28.04.2022).
  • 14. Ле Бра-Шопар А. Філософський зоопарк: від отваринення до вилучення з людства. Пер. з фр. В. Шевченко. Київ: Пульсари, 2009. 312 с.
  • 15. Жулинський М. Моя Друга світова. Роман-хроніка в голосах. Київ: Ярославів Вал, 2017. 416 с.
  • 16. Сіщук М. Неначе писанка, село Зелена. Дрогобич: Посвіт, 2014. 458 с.
  • 17. Стрілецькі пісні. Упоряд., запис, вступ. ст. та додатк. О.М. Кузьменко. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. 640 с. + 32 с.: іл.
  • 18. Майдан. Пряма мова. Книга 1. Розшифр., упоряд. та прим. О.Ю. Чебанюк, О.Ю. Ковальової. Київ: Національний музей Революції Гідності, 2019. 448 с. (Усна історія Майдану).
  • 19. Майдан. Пряма мова. Книга 2. Запис інтерв’ю, упоряд. та прим. О.Ю. Чебанюк; розшифр. О.Ю. Чебанюк та О.Ю. Ковальової. Київ: Національний музей Революції Гідності, 2019. 448 с. (Усна історія Майдану).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »