« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 294—303

УДК 811.161.2’373’42:[[82-94:39](477.83-21)]:[314.15.045:343.262](430=161.2)”1939/1945″ 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.294

ЛЮДИНА ОПОРУ В СЮЖЕТИЦІ УСНИХ НАРАТИВІВ КОЛИШНІХ ПРИМУСОВИХ РОБІТНИКІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (за польовими матеріалами Євгена Луня)

КУЗЬМЕНКО Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0512-6388
  • докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: kuzmenko.oksana@gmail.com

Анотація. Проаналізовані автобіографічні наративи про трудове невільництво в Третьому Райху, які на Яворівщині записав Євген Луньо (1960—2021). Типові сюжети історій найманих працівників з дистрикту «Галичина» є об’єктом студіїа предметом — фольклорні концепти (допомога, хитрування, втеча), визначення яких важливо для формування поведінкових патернів та побудови позитивної етнічної компліментарності українців. Актуальність зумовлена потребою вивчення механізмів зображення людини опору, яка керується правом морального вибору, а також способів вербалізації досвіду виживання людей під час війн.

Мета студії — дослідити види стихійного протесту галичан-остарбайтерів, які конструюють образ невільника як людини опору. Завданнями роботи було виокремити епізоди про невільництво у повстанських наративах, класифікувши мотиви, які визначають антропологічний ракурс війни, та описавши форми омовлення гуманної поведінки та моральних вчинків героїв. Наукова новизна – дослідження фольклорних елементів оповідей трудових невільників з перспективи передання знань про солідарність та гідність, важливих для сучасного суспільного життя; уведення в обіг малодоступних польових матеріалів. Методологічна основа — концептуальний підхід, який поєднує наративний, структурно-семантичний та інші методи вивчення текстів усної оповідної традиції.

Ключові слова: фольклор спротиву, усний наратив, сюжет, мотив, концепт, Друга світова війна, Третій Райх, примусовий робітник, остарбайтер.

Надійшла 6.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Kuzmenko O. Something about Ukrainian Folklore from a New Historical Era of the Struggle for Independence. Korean Journal of Ukrainian Studies. 2.04.2022.URL: https://www.koreanjournalofukrainianstudies.com/post/something-about-ukrainian-folklore-from-a-new-historical-era-of-the-struggle-for-independence (дата звернення: 12.04.2022).
  • 2. Shuvalova I. Voices of the War in Donbas: Exploring Identities in the Affected Communities Through the Prism of War Songs.Doctoral thesis. University of Cambridge, 2020. URL: https://www.repository.cam.ac.uk/handle/1810/304292 (дата звернення: 12.12.2021).
  • 3. Яворська Г.М. Концепт «війна»: семантика і прагматика. Стратегічні пріоритети. Серія: Філософія. 2016. № 1 (38). С. 14—23.
  • 4. Лапан Т. Усні історії галичан-остарбайтерів: специфіка примусового досвіду. Схід — Захід: іст.-культ. зб. Вип. 11—12: Спец. вид.: Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень. Харків: НТМТ, 2008. С. 198—223.
  • 5. Гальчак С. «Східні робітники» з Поділля у Третьому Рейху: депортація, нацистська каторга, опір поневолювачам. Вінниця: Книга-Вега, 2004. 344 с.
  • 6. Гальчак С., Пастушенко Т., Шевченко М. Українські робітники нацистської Німеччини: вербування, примусова праця, репатріація. Україна у Другій світовій війні: погляд з XXI ст.: історичні нариси: у 2-х кн. Кн. 2. Київ: Наукова думка, 2011. С. 49—91.
  • 7. Архівні наукові фонди рукописів і фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Ф. 14—3. Од. зб. 12 а. Арк. 67—123. Стеблянко О.І. Пісні (без мелодій і з мелодіями), частушки, вірші, записані на заводах і шахтах Дніпропетровщини та Харківщини. Про часи Вітчизняної війни, пісні німецької неволі; про радянське життя, любовні, жартівливі; побутові пісні. 1943—1947 рр.
  • 8. Фукуяма Ф. Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості. Пер. з англ. Т. Сахно. Київ: Наш формат, 2020. 186 с.
  • 9. Мещеркина Е.Ю. (2002). Памяти П. Бурдье. Биографическая иллюзия. Интеракция. Интервью. Интерпретация. № 1 (1). С. 75—84. URL: https://www.inter-fnisc.ru/index.php/inter/article/view/4434.
  • 10. Меленчук М. Досвід примусової праці у пам’яті колишніх примусових остарбайтерок з Канади. Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні. Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства. За наук. ред. Г. Грінченко, К. Кобченко, О. Кісь. Київ: АРТ КНИГА, 2015. С. 252—266.
  • 11. Луньо Є. Найцінніший дарунок матері: сімейний чинник у повстанській сімейній традиції. Із повстанських і табірних часів. Розповіді Меланії Слука та Стефанії Сусол. Запис. та упоряд. Є. Луньо. Львів: Растр-7, 2019. С. 3—20.
  • 12. Єрмоленко В. Плинні ідеології. Ідеї та політика в Європі XIX—XX століть. Вид. 2-ге. Київ: Дух і Літера, 2020. 477 с.
  • 13. Повстанська боротьба у розповідях учасників та очевидців. Записав та упоряд. Євген Луньо; техн. упоряд. П. Луньо та Л. Дуда. Т. 3: Бунів, Іваники, Калинівка, Поруденко, Наконечне Перше, Наконечне Друге. Львів; Дрогобич: Коло, 2021. 760 с.
  • 14. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учас­ників та очевидців. Записав й упоряд. Євген Луньо. Львів: Літопис, 2005. Т. 1. Наконечне Перше. Наконечне Друге. 576 + XXXII с.
  • 15. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав й упоряд. Євген Луньо. Львів: Растр-7, 2015. Т. 2. Яворів. 1079 с.
  • 16. Мушкетик Л. Працецентричні цінності в українській фольклорній традиції. Народознавчі зошити. 2019. № 4. С. 823—832.
  • 17. Народні оповідання. Упоряд., приміт. С.В. Мишанич. Київ: Наукова думка, 1983. 501 с.
  • 18. Наймитські та заробітчанські пісні. Упоряд. С.Й. Грица, О.І. Дей, М.Г. Марченко. Київ: Наук. думка, 1975. 573 с.
  • 19. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). ІН НАН України, 2018. 728 с.
  • 20. Легенди та перекази. Упоряд. та приміт. А.Л. Іоаніді; вступ. ст. О.І. Дей. Київ: Наукова думка, 1985.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »